Сузір’я Гребенщикова

Сузір’я Гребенщикова

 

Початок листопада 2011 року здивував усіх цінителів гарної музики. Прохолодну осінню погоду зігріла сенсація. До київського театру “Сузір’я” із п’ятиденним візитом завітав російський поет, музикант і філософ Борис Борисович Гребенщиков та гурт “Акваріум” на підтримку нового студійного альбому “Архангельск”. Гурт приїхав в оновленому складі: роль перкусії виконував Олег Іванович Шавкунов, на прізвисько “Шар”, на скрипці грав Андрій Суротдинов, на флейті грав ірландець Брайан Фінніган, а вокалістом-гітаристом незмінно виступав Борис Гребенщиков.

 На вході до театру “Сузір’я”, ще задовго до початку зустрічі, зібралось чимало прихильників творчості Бориса Борисовича. Згодом менеджер гурту запросив слухачів усередину.

Піднімаючись сходами до камерної зали, було неможливо не звернути увагу на інтер’єр театру, в якому проходила зустріч. Перший хол оформлений на замовлення Леоніда Петровича Родзянки — колишнього власника будинку. На стелі надзвичайної краси написані фрески. Камін у холі прикрашає барельєф самого Леоніда Петровича.

Далі, у фойє вже пропонували платівки, які ще не вийшли масовим тиражем в Україні. Виявилося, що вони із особистих запасів гурту. Трохи далі, біля входу до зали, були представлені деякі картини, написані Гребенщиковим. Камерна зала здивувала своєю привітною обстановкою. Хоч і невелике, проте дуже затишне приміщення створювало приємну домашню атмосферу. “Ви прийшли у наш дім у гості, тож почувайтеся, як удома”, — пояснив Гребенщиков перед початком зустрічі. Охочих послухати видатний гурт виявилося більше, ніж камерна зала могла розмістити. Не вистачило місць навіть на підлозі під сценою. Зала була переповнена, тож деякі слухачі могли бачити дійство за порогом камерної зали.

Разом із першим акордом гості одразу забули про всі незручності і просто насолоджувалися спокійним, іноді етнічним, звучанням пісень. Особливо хотілося б відмітити флейтиста “Акваріума”. Брайан Фінніган просто неповторно додавав у пісні мелодійні, виконані на віртуозному рівні вставки, які підкреслювали душевність пісень. Своїм звучанням мелодії Фіннігана відносили слухачів до просторих лугів Ірландії, заспокоювали та насичували душу. На сцені музиканти виглядали бадьоро та невимушено. Основний лад зустрічі звучав у мінорній тональності, проте деякі композиції звучали бадьоро та ритмічно.

Гурт виконував як усім давно відомі пісні, так пісні з нового альбому, а іноді, як зізналися музиканти, пісні, придумані за день до виступу. Коли звучали знайомі мотиви старих композицій, гості зустрічі підспівували за Борисом Борисовичем. До речі, весь концерт записувався. Тож голоси підспівуючих людей та бурні овації після кожної пісні назавжди увійдуть в історію гурту “Акваріум”.

“За правилами театру ми обов’язково мусимо зробити антракт”, — попереджав Гребенщиков своїх слухачів, але, щоб несподівано не переривати виступ, він зіграв ще одну пісню. Тим часом, охочі придбати новий альбом гурту поспішили придбати декілька примірників. Цінителі живопису розглядали картини Гребенщикова. Коли гурт був готовий продовжити виступ, всі гості знову стали однією аудиторією — слухачами.

Друга половина зустрічі була присвячена відповіді на питання гостей. Усі питання збирали у капелюсі. Борис Борисович відповів на кожне поставлене йому питання, але він не читав вголос записки із подяками та зізнаннями у коханні (він вважав це занадто особистим). Також він не читав записки, адресовані іншим учасникам гурту. Після усіх відповідей Гребенщиков давав поради не звертати увагу на прикрощі життя, не засмучуватись через дрібниці та мати завжди піднесений настрій.

 Гурт завершив зустріч невеликою імпровізацією Брайана та Суротдинова. На фінальні оплески музиканти вклонилися та щиро подякували присутнім за підтримку. Народ уже майже розійшовся, залишилися лише охочі взяти автографи. Першим “попався” Брайан, який уже із ранцем збирався залишити камерну залу. Він охоче фотографувався та підписував платівки і згодом швидко зник.

Менеджер повідомив, що через кілька хвилин Борис Борисович буде готовий прийняти до гримерки гостей. Гребенщиков сидів за столом, вітальним жестом запросив до розмови — “А от тепер я радий Вас бачити”. Музикант представив свого звукорежисера Джеррі Бойса, який записував альбом “Навигатор” та інші студійні платівки. У розмові Борис Борисович розповів про тимчасову відпустку гурту, але після перерви дав згоду на зустріч в Університеті “Україна”. Після фотосесії та автографів музиканти розпрощались та збиралися відпочивати. Бо попереду ще два дні зустрічей.

Покидаючи театр “Сузір’я”, серце ще довго вистукувало ритм пісень, а душа співала відомі з дитинства мотиви повчальних пісень Бориса Борисовича Гребенщикова та гурту “Акваріум”.

 

Бабак Єгор

Студентський Інформаційний Часопис «СІЧ» №3, 2011

Експериментальний випуск студентів ІІІ курсу

Інституту філології та масових комунікацій

Університету «Україна»

автор: Бабак Єгор

видання: Студентський Інформаційний Часопис «СІЧ» №3, 2011, час видання: 2011


27/12/2011