До книги в гості

До книги в гості

 

15-16 квітня 2010 року в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся Перший фестиваль молодих видавців та редакторів. Його організували в рамках Міжнародної студентської науково-практичної конференції «Проблеми та перспективи розвитку сучасних видань» засновники культурно-видавничого проекту «ЧИТОМО».

Фестивальні зустрічі органічно злилися із заслуховуваннями студентських конкурсних робіт, їх обговоренням та врученням нагород учасникам-переможцям Конференції. Ця міжнародна подія, а особливо її учасники, безумовно, виграли від того, що гості ІЖ мали можливість особисто поспілкуватися з такими відомими особистостями, дотичними до їх улюбленої видавничої справи, як Павло Гудімов, Олександр Афонін, Микола Тимошик, Іван Малкович і самим директором Інституту журналістики Володимиром Різуном. Окрім інтерактивних лекцій (на теми «Як живеться наймолодшому українському видавництву і як вдається триматися на плаву?» Олега Романенка, «Українська книжкова обкладинка» Іллі Стронґовського, «Видавництво мистецької літератури «артбук» як активна складова частина культурного холдингу» Павла Гудімова), розклад фестивалю просто ряснів усілякими майстер-класами («Створення шрифтів» Дмитра Растворцева, «Піксельна чи паперова книжки» Антона Санченка, «Варена книга» Артура Бєлозьорова, «Відновлення пошкоджених книжок» від Ірини Жданової та Насті Денисенко, «Українські літери як маргінез європейської типографії» Миколи Ковальчука), а наприкінці кожного дня учасники переглядали фільми і насолоджувались атмосферою книжкового свята.

Усі присутні могли провести ніч із четверга на п'ятницю у чудовому творчому товаристві однодумців. Молодіжна бібліотека імені Олени Теліги гостинно надала своє приміщення, де «до повного літературного виснаження» декламували свої вірші молоді, талановиті українські поети. Зморені, але щасливі, наступного ранку вони попрямували до Музею книги на екскурсію, а звідти вже на вручення грамот і цінних книжкових подарунків за інтелектуальний внесок. На жаль, організатори не змогли надати гостям безкоштовний транспорт для повноцінної екскурси містом-героєм, але цей факт анітрохи не засмутив тих сміливців, які, попри незручності міського транспорту, кинулися у бій із київськими пробками, міцно притиснувши до спин нелегкі рюкзаки зі спальним начинням, набраним із домівок для бібліотечної ночівлі.

Визначними подіями другого дня Фестивалю були зустрічі з Олександром Афоніним, президентом Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів (на тему «Книга і влада: український варіант») та Іваном Малковичем, головним редактором видавництва «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» («Секрет успіху дитячої книги»). Але цим двом особистостям варто присвятити окремі статті.

Хто б із учасників Конференції міг уявити, що сам президент Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів вітатиме їх із перемогою? Микола Тимошик, розуміючи, що однією годиною їхня зустріч зі студентами не обмежиться, запропонував провести інтерактивну лекцію за темою «Книга і влада: український варіант».

Чи знаєте ви, що минулого року на кожного громадянина, з урахуванням підручників, було видано 1-1,2 книги, а в Київській області на людину припадає близько 7 друкованих видань, із урахуванням різноманітних брошур (але така кількість зумовлена скупченістю видавничих підприємств поряд зі столицею)?

В Україні 18 280 бібліотек, а книги видаються мізерними тиражами, які не в змозі задовольнити бібліотечні потреби. У Парламентській бібліотеці 20 квітня 2010 року відбулась презентація 10-томної Антології пам'яток державотворення Х-ХХ століть, виданої накладом 1500 примірників, 45 із них потраплять до бібліотек світу. То що ж залишиться для українських бібліотек?

Підраховано, що приблизно 400 млн. доларів щорічно йде з України до Росії. Стільки коштів втрачає держава, бо громадяни змушені купувати російські книжки замість українських. І ці гроші нам ніхто не поверне...

Опісля щасливої миті нагородження учасники розбіглись хто куди... Найстійкіші, звичайно, лишилися. Дехто попрямував блукати похмурим Києвом, очікуючи на потяг. А деякі гордо презентували власні видавничі проекти.

Так, знаковим проектом виявився літературно-мистецький альманах «Химера», засновниками якого є студенти та аспіранти Української академії друкарства (м Львів). Цікавим виявився комікс про Песиголовця, створений на базі української легенди про песиголовця Репробуса, якого до початку 18 ст. навіть малювали із собачою головою на іконах.

Також, у котре презентували театральний журнал «Коза», який включав виставку картин, майстерні з витинанок і скоропису.

У Залі вченої ради поволі, після вражаюче відвертої зустрічі з Олександром Афоніним, почали збиратись студенти ІЖ та учасники Конференції і Фестивалю. Перше, що трапляло в очі, це безліч виставлених книжок видавництва «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га», а поруч із ними вже сивий, але моложавий, з гостро-радісними очима чоловік.

Поки присутні лише наважувались на якісь запитання до «маестро» дитячої книги, Микола Степанович Тимошик активно підтримував досить жваву розмову.

А ось коли студенти нарешті наважились зробити цю лекцію інтерактивною — публіку вже ледь довелось стримувати.

Другий день Фестивалю був дуже цікавим, здебільшого завдяки можливості пізнати таких особистостей, як Іван Малкович. Спілкуючись із дітьми і вкладаючи душу у видання книжок для маленьких читачів, він живе своєю працею. Такого висновку можна було дійти, побачивши блиск у його очах під час розповіді про презентацію «Гаррі Потера». Він не прихильник книжкової реклами і ніколи не вважав за потрібне афішувати свої нові видання. Книга сама говорить за себе, варто їй лише потрапити на магазинні полички.

Алє якщо вже робити щось — то справді масштабно. Він змушений був робити презентацію «Гаррі Потера». До цього його підштовхувала світова слава головного героя книги. І тут Малкович розкрився як «Великий чарівник». Було детально продумане шоу, музика, пошиті на замовлення костюми для усіх учасників програми, навіть продавці книгарні «Мистецтво» були вдягнені в балахони з казково-гострими капюшонами. Присутність головних героїв книги усіх вразила, адже напередодні презентації Малкович зорганізував всеукраїнський конкурс двійників Потеріади.

Видавець навіть уявити собі не міг, що опівночі на Хрещатику україномовне видання може привернути стільки читацької уваги і захоплення публіки. Одразу ж було продано попад 800 книжок.

На запитання «Що саме є запорукою його успіху?», у тому числі і з «Гаррі Потером», він відверто зізнався — 12-годинна праця. «Усе досягається п'ятою точкою». І як би кумедно для преси це не звучало, а Іван Малкович цілком має рацію. Ми, як редактори, хоча ще й початківці, вже мали змогу відчути правдивість цих слів. Та є ще один секрет у Потерівської команди «А-Ба-Би-Га-Ла-Ма-Ги» — в який би день чи час не прибув із Англії до України оригінал нового твору Джоан Роулінг про хлопчика-чарівника, перекладач та головний редактор зустрічають цей примірник особисто і розпочинають роботу. Навіть уночі, хоча б кілька перших абзаців мусять бути перекладеними.

Також присутні дізналися про сучасного дитячого письменника Сашка Дерманського і його «Чудове Чудовисько». Про ставлення до російського книжкового ринку (до речі, «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» зайняло там свою нішу і його книги користуються значним попитом). Щодо літератури для старших читацьких категорій, то Малкович здебільшого сам обирає твори, займається їхньою версткою і остаточним редагуванням. Також торкнулися нового прозового твору Ліни Костенко, який він порадив авторці допрацювати.

Про усе це він розповідав із таким захопленням і любов'ю до власної справи, що слухачі знову і знову запрошували його до слова своїми запитаннями. І ніяк не могли з ним попрощатися.

 

Олександра Савченко

Студентський інформаційний часопис «СІЧ» №1,

Експериментальний випуск студентів ІV курсу

Інституту філології та масових комунікацій

Університету «Україна»,

травень 2010

автор: Олександра Савченко

видання: Студентський інформаційний часопис «СІЧ» №1, Експериментальний випуск студентів ІV курсу Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна», час видання: 2010


09/08/2011