Х-фактор: пошук талантів в атмосфері емоційно-естетичного спілкування

«Х-ФАКТОР»: ПОШУК ТАЛАНТІВ В АТМОСФЕРІ ЕМОЦІЙНО-ЕСТЕТИЧНОГО СПІЛКУВАННЯ

 

8 листопада, 2010

Ніна ГОЛОВЧЕНКО, для «Трибуни України».

 

Попри весь скептицизм щодо репертуару вітчизняних телеканалів традиції створювати не оригінальний телепродукт, а кальку на основі відпрацьованих матриць світового ТБ, − мусимо визнати успіх розважальних телешоу соціального характеру, в яких задіяні талановиті непрофесійні співаки й танцівники. На телеканалі СТБ такими успішними проектами можна вважати талан-шоу «Танцюють всі» та «Х-фактор».

 

Програма англійського продюсера Саймона Ковелла «Х-фактор» в українському варіанті є синтетичним утворенням, у ньому поєднано все – столиця і регіони, різні види виконавців, відеозапис із прямим ефіром, суддівські оцінки з симпатіями телеглядачів, виступи конкурсантів із майстер-класами від Лари Фабіан чи Валерія Меладзе тощо.

За час тривалого поетапного відбіркового туру по Україні (Одеса, Львів, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Київ), що був запропонований глядачам у вигляді зредагованого відеозапису, фахове журі обирало найталановитіших претендентів на участь в конкурсі вокалістів за такими категоріями: колективи, виконавці у віковій категорії від 25 років, дівчата, хлопці. На прослуховування приходили люди різної статі, різного віку (від 14 до 70 років), різних смаків, талантів та прагнень.

Остаточний відбір фіналістів відбувався за участі запрошених зірок шоу-бізнесу, оперної сцени, альтернативної музики: переможця Євробачення-2009 Олександра Рибака (Норвегія), найепатажнішої співачки російського шоу-бізнесу з київськими коренями Лоліти Мілявської, оперної співачки світового рівня Любові Казарновської, соліста рок-панк-гурту «Ногу свело» Макса Покровського.

За підсумками відбіркових турів до фінальної дюжини «Х-фактора» увійшли лише 12 виконавців – солістів, дуетів і груп (але не стерлися в пам’яті телеглядача образи багатьох інших конкурсантів: 14-річної дівчинки, яка унікально імітувала творчу манеру Едіт Піаф; хлопчини, який співав для мами – заробітчанки; таксиста із Чикаго, який м’яко й проникливо інтерпретував шансон; учительки − тамади за сумісництвом – із патріотичними рядками «Одна родина за столом»; Азізи – «Дюймовочки» з Євпаторії та ін.)

Із числа хлопців-фіналістів найперспективнішим видається Олександр Кривошапка, який довгий час займається оперним співом і має певну сценічну культуру. Олексій Кузнецов заворожує чарівним, м‘яким тембром, ніжністю виконання музичних композицій у парадоксальному поєднанні зі специфічною – грубувато-чоловічою – зовнішністю боксера. «Солоденький» Дмитро Скалозубов теж демонструє серйозні вокальні дані, беручись за виконання не лише відверто попсових, а й драматичних пісень («Чистые пруды», «Эти летние дожди»…)

Володимир Ткаченко (колишній учасник дуету «Барселона»), «подбитый летчик», здається, має все для успішної кар’єри в царині шоу-бізнесу: голос, фахову освіту, сценічний досвід, фактуру плейбоя. Але… Очевидно, внутрішній світ його не цікавий глядачеві. Нині для успіху замало звичайного глянцево-технічного підходу до сцени, треба постійно або епатувати, або дивувати, або захоплювати. А на це здатні лише насправді талановиті артисти.

Серед дівчат-солісток найдостойнішими є Марія Рак, якій поступово «обламують» її імпульсивний характер, та Ірина Борисюк − експресивна співачка драматичного типу. Одна з них доводить татові, який пішов із родини, коли Маша та її сестричка були ще зовсім маленькими, що вона варта його любові. Інша має теж суто жіночий мотив участі в конкурсі: все заради доньки. Справжні слов’янські жінки…

А найцікавішими у фінальній групі є гурт «Діти капітана Гранта» та тільки-но створені дуети Діма Монатік − Ваня Сафаров, Олександр Павлік − Сергій Семенов. Тріо «Дітей…» звучить гармонійно вже давно, їм у шоу лише показують їхні можливості та перспективи. Ваня і Діма здатні опанувати будь-які новітні музичні стилі, через те й почали з успішного виконання пісні Стінга. А Павлік – Семенов, скоріше, романтичний дует; агресивний Олександр і журливий Сергій створюють своїми піснями неповторну атмосферу на сцені.

До речі, фінальні змагання 12 учасників відбуваються наживо. Відеоролики про те, як проходять репетиції, яким був попередній виступ учасників, засвідчують здатність співаків розвиватися, співпрацювати, долати несподівані проблеми (втрату голосу через хвилювання, як це трапилося з Олександром Кривошапком; чи потужні емоції, що здолали боксера Сергія під час виконання ним пісні Алли Пугачової «Не отрекаются, любя»…).

Щоразу за підсумками голосування телеглядачів визначаються учасники-аутсайдери. В останніх концертах дуель «за життя» у проекті тримали Марія Рак і Юрій Богуславський, Дмитро Скалозубов і «Діти капітана Гранта». Журі використало своє право не відраховувати нікого в останньому телеефірі, однак Юрій Богуславський уже попрощався із проектом.

Участь у голосуванні підсилює ілюзорне переконання телеглядача в тому, що він може впливати на розв’язання певних проблем, і спонукає його до постійного перегляду всіх програм шоу. Чого, власне, й добивалися його творці.

«Зшиває» ці розрізнені фрагменти в один телетекст чарівна ведуча Оксана Марченко. Милуючись її вбранням та прикрасами, телеглядач відчуває, як змінилися вимоги до телебачення. Наприклад, донедавна важко собі було уявити такий рівень декольте у ведучої талан-шоу, яке покликане формувати у глядача естетичні смаки.

Чи не найцікавіша складова цього шоу − журі. Завдання суддів у цьому проекті полягає не лише в об’єктивному доборі конкурсантів, а й у створенні драматичної напруги, конфліктів, які роблять це дійство цікавішим. На фінальному етапі ці експерти виступають у ролі продюсерів трьох учасників шоу, тобто стають ще й суперниками одне одному, теж змінюють і поглиблюють свої функції.

Найепатажніший член журі, який вирізняється ґрунтовними знаннями в царині музики, витончено-надломленою манерою поведінки, фаховим чуттям, здатністю мислити парадоксально, є російський музичний критик Сєргєй Сосєдов. Окрім фахової оцінки учасників співочого конкурсу, Сєргєй дає розлогі коментарі щодо стилю, жанру, манери виконання, тобто забезпечує реалізацію просвітницької функції шоу. Глядачі завдяки такому майстер-класу опановують низку нових понять: кантилени, інтонування, ефемерний, містичні мотиви тощо.

Постійний конфлікт із іншим Сергієм у журі – білоруським репером Серьогою (Сергієм Пархоменком) − увиразнює індивідуальність кожного з них, підігріває драматичні перипетії шоу. Наприклад, розчулений боксер Сергій Кузнецов співав рядки пісні «Я не устану ждать тебя…», ковтаючи сльози. Зал аплодував йому, стоячи! Серьога, який найбільше цінує в акторах щирість емоцій, коротко сказав: «Молодець!» А Сосєдов незадоволено випалив: «Не верю!» І спровокував хвилю обурення з обох сторін екрану телевізора.

Йолка – (Ліза Іванців з Ужгорода) – нині російська співачка в soul, rap, r’n’b, rock стилях. У своїх коментарях вона м’яка й вимоглива водночас.

Ігор Кондратюк – відомий український продюсер, співавтор і ведучий програми «Караоке на майдані». Типовий фізик-лірик: згармонізувати власну індивідуальність фахівця з молекулярної біофізики, кандидата біологічних наук вирішив творчим заняттям на телебаченні. Стрункий, стриманий, сухуватий у спілкуванні, з інтелектуальними окулярами на переніссі, без голосу чи слуху, певний «лопух» серед музикантів-професіоналів. Але саме його образ судді дозволяє пересічному телеглядачеві теж оцінювати таланти конкурсантів. Типу: не святі горшки ліплять.

Отже, жанр реального талан-шоу увиразнює новітню функцію ТБ – телебачення нині не просто віддзеркалює дійсність у зредагованих формах, а створює особливу телевізійну – віртуальну – реальність із елементами гри, ілюзією участі телеглядача у процесі, атмосферою живого емоційно-естетичного спілкування.

автор: Ніна ГОЛОВЧЕНКО

видання: Інтернет видання "Трибуна України", час видання: 2010

адреса видання: http://ukrtribune.org.ua/


23/11/2010