Дистанційне навчання у вищій освіті людей з особливими потребами

Дистанційне навчання у вищій освіті людей з особливими потребами

Рокосовик Н.В. 

Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами:

36. наукових праць. К.: Університет "Україна", 2004. 448 с.

 

Однією з характеристик розвинутої держави є соціальне благополуччя тих категорій населення, які потребують особливої уваги та піклування. Безперечно, вагому частину з них становлять люди з фізичними обмеженнями, інваліди. Як свідчить статистика Міністерства охорони здоров'я, в Україні проживає понад 2,5 млн. інвалідів, 60 % із них становлять інваліди від загальних захворювань, 15 % – інваліди війни, 10 % – інваліди з дитинства та діти-інваліди до 16 років і 3 % – інваліди чорнобильці.

У 1994 р. Організацією Об'єднаних Націй були прийняті стандартні правила щодо урівняння можливостей інвалідів, однією зі сфер упровадження рівної співучасті яких є освіта. Здобуття освіти, зокрема вищої, є важливим етапом у житті кожної людини. Способом самоствердження, самореалізації є вища освіта для людей із особливими потребами. Проблему вищої освіти інвалідів намагаються вирішувати Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів, Центр розвитку нових комп'ютерних і інформаційних технологій серед інвалідів "АІК" та інші реабілітаційні центри. Одним із завдань, які стоять перед нашою державою на сучасному етапі щодо інвалідів, є розроблення механізму реалізації їхнього права на вищу освіту. Механізм її становить комплекс нормативно-правових і нормативно-методичних документів, які регулюють і забезпечують організацію навчального процесу студентів із особливими потребами.

Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна", свого роду унікальний вищий навчальний заклад інтегрованого типу в Україні, був створений у 1999 р. Одне з основних завдань концепції навчання студентів із особливими потребами передбачає відбір найефективніших освітніх технологій в умовах вищої освіти, з урахуванням інфраструктури Університету, навчально-матеріальної бази та освітніх запитів студентів-інвалідів. На поточний момент на стаціонарних і заочних відділеннях Університету "Україна" успішно навчаються близько 400 студентів-інвалідів, зокрема 18 із них у Хустській філії Університету.

Зауважимо, що світовий досвід вищої освіти включає в себе як очні, заочні, вечірні форми навчання, так і дистанційне навчання. Саме дистанційне навчання (ДН) як складова ланка дистанційної освіти може доповнити наявну систему освіти і залучити таку категорію студентів, як студенти-інваліди. Метою даної статті є спроба розглянути функціонування ДН як спосіб чи форму здобуття вищої освіти людьми з особливими потребами. Під дистанційною освітою (ДО) розуміємо метод, форму навчання, що веде до професійної підготовки, здобуття вищої освіти та поєднує використання друкованих матеріалів із іншими видами навчальних технологій і засобів масової інформації – такими, як телебачення, радіо, супутникові трансляції, відеокасети, аудіовізуальна допомога, комп'ютери тощо. ДО характеризується розвиненим інформаційно-технічним середовищем, яке дає змогу здійснювати навчання на будь-якій відстані від освітньої організації, гнучкістю навчання, модульним принципом, новими формами контролю навчання, новими функціями викладачів та високою економічною ефективністю.

Існують такі варіанти форм ДН:

- навчання-учіння;

- навчання-викладання;

- дистанційна освіта;

- теленавчання;

- навчання за допомогою мережі;

- телематична освіта.

Найближчими серед вищеназваних є терміни "дистанційна" та "телематична" освіта, але перший акцентує увагу на відстань, другий – на засоби навчання.

Наступні характеристики ДО є особливо важливими для студентів-інвалідів: навчання за місцем проживання, гнучкий графік навчального процесу, який може бути цілковито вільним, контакти з викладачем, що здійснюються за допомогою телекомунікацій, передача студентам теоретичних матеріалів у вигляді друкованих або електронних навчальних посібників, що дає змогу повністю відмовитись від приїзду до навчального закладу.

Дистанційна форма навчання в Україні розробляється Міжрегіональною академією управління персоналом, Інститутом кібернетики НАН України, Харківським політехнічним університетом, Вінницьким державним технічним університетом, Інститутом дистанційного навчання та іншими вищими навчальними закладами.

Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна", зокрема його Хустська філія, з перших днів свого створення приєднався до вирішення проблеми вищої освіти студентів-дистанційників, у тому числі й людей із особливими потребами. Слід зауважити, однак, що недостатнє матеріально-технічне забезпечення стає на заваді реалізації ДН у повному обсязі. І все ж у смт. Міжгір'я Закарпатської області, яке розташоване за 60 км від центрального корпусу філії, було відкрито навчально-консультаційний центр. Послугами та допомогою цього центру користуються 40 студентів, у тому числі троє студентів-інвалідів. Решта 15 студентів із особливими потребами успішно поєднують очну та заочну форми з елементами ДН. Двоє студентів із обмеженими можливостями пересування навчаються повністю дистанційно з постійною викладацькою підтримкою за допомогою телефону та мережі Інтернету.

Наступне завдання, яке ставить перед нами ДН, стосується розроблення навчально-методичної бази. Звісно, три роки існування – це надто малий період для повної організації ДН в Університеті. Зазначимо, що у процесі завершення перебувають комплекси дидактичного забезпечення з дисциплін «Менеджмент» та «Іноземна мова».

Для ефективної навчальної роботи студентів-дистанційників потрібні адекватні вимогам світових освітніх стандартів комплекси дидактичного забезпечення з усіх навчальних курсів з тієї чи іншої спеціальності, що вивчаються.

Як відомо, дидактичне забезпечення виконує в системі ДО такі функції: організаційну, навчальну, корективну, комунікативну, контролювання та прогнозування, вони через це мають вигляд трьох блоків: інформаційно-змістовного, контрольно-комунікативного та корекційно-узагальнюючого.

Інформаційно-змістовний блок включає в себе всю потрібну інформацію з даного навчального курсу, навчально-методичні посібники, методичні рекомендації викладачам і студентам з організації занять та роботи з комп'ютерними мережами. Цей блок забезпечує виконання організаційної та навчальної функцій.

Контрольно-комунікативний блок складається з різних видів контролю та самоконтролю навчання, містить графік і види комунікацій студентів і викладачів. Цей блок не тільки виконує навчальну, комунікативну, організаційну та контрольну функцію, а й встановлює оптимальний зворотний зв'язок між учасниками дистанційного навчання.

Корекційно-узагальнюючий блок містить підсумкові результати навчальної роботи студента, їх аналіз та діагностику навчально-пізнавальної діяльності. Це своєрідна база даних на кожного студента. Блок забезпечує виконання організаційної, корективної, комунікативної та прогностичної функцій.

Основними компонентами комплексів дидактичного забезпечення є блоки тестів для визначення вихідного рівня підготовки слухачів у даній області, структуровані навчальні і довідкові матеріали, блок тестів для контролю знань, блок психологічних тестів, блок педагогічного моніторингу результатів самостійної навчальної роботи студентів. Ці блоки вже тривалий період практикуються викладачами нашої філії. Для впровадження щойно перелічених складових ДН ми використовуємо два комп'ютерні класи, комп'ютеризований лінгафонний кабінет, комп'ютеризований навчальний відділ Університету тощо, робота в яких підтримується об'єктно-орієнтованою програмною оболонкою.

Порівняльна характеристика якості навчання очної, заочної та вечірньої форм навчання за результатами літньої сесії 2002/03 навчального року студентів спеціальності "Соціальна робота" наведена у наступній таблиці, %:

Наведені у таблиці результати навчання дають змогу дійти таких висновків: студенти вечірньої форми І курсу, в процесі навчання яких використовуються елементи ДН, мають на 15,6 % вищу успішність від заочної форми та на 12,7  % від очної; студенти вечірньої форми II курсу мають на 6,5 % вищу успішність від заочної форми та на 6,8 % нижчу від очної.

 

Курс

Форма навчання

Очна

Заочна

Вечірня

І

61,9

59,1

74,7

II

73

59,7

66,2

Отже, одним зі шляхів вирішення питань здобуття вищої освіти людьми з особливими потребами є використання ДН. Система дистанційної освіти доповнює очні та заочні форми навчання, не виступаючи їх антагоністом. Вона якнайкраще інтегрується в ці системи, удосконалюючи та розвиваючи їх, сприяє посиленню інтеграції різноманітних освітніх структур та розвитку неперервної освіти громадян.

автор: Рокосовик Н.В.

видання: Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: 36. наукових праць. – К.: Університет "Україна", 2004. – 448 с., час видання: 2004


31/01/2012