Проблематика методозабезпечення при дистанційному навчанні засобами Інтернет-комунікацій

ПРОБЛЕМАТИКА МЕТОДОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИ ДИСТАНЦІЙНОМУ НАВЧАННІ ЗАСОБАМИ ІНТЕРНЕТ-КОМУНІКАЦІЙ

 

Євгенія Базика, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології

та корекційної освіти Миколаївського міжрегіонального інституту Університету «Україна»

 

УДК 378.167.1:159.9+004.5.7

 

У статті представлена проблематика інноваційних технологій навчання, зокрема дистанційного, як одного із провідних у вищій школі, яка має таку специфіку, як навчання студентства з особливими потребами. Розглянута можливість впровадження навчальних програм та методичних рекомендацій (на прикладі керівництва магістерськими роботами) з розподілом частини годин на очні та інтернет-консультації.

Ключові слова: дистанційне навчання, інтернет-консультація, інтернет-комунікація.

 

В статье представлена проблематика инновационных технологий обучения, в частности дистанционного, как одного из ведущих в высшей школе, которая имеет такую специфику, как учеба студенчества с особенными потребностями. Рассмотрена возможность внедрения учебных программ и методических рекомендаций (на примере руководства магистерскими работами) с распределением части часов на очные и интернет — консультации.

Ключевые слова: дистанционная учеба, интернет — консультация, интернет — коммуникация.

 

Range of problems of innovative teaching technologies is presented in the article, in particular distance teaching, as one of the leaders at high school which has such specific, as studies of students with special necessities. Possibility of introduction of on-line tutorials and methodical recommendations (on the example of managing master’s degree works) with distribution of working hours on internal and internet-consultations is considered.

Key words: controlled from distance studies, internet-consultation, internet-communication.

 

Постановка проблеми. Побудова національної системи освіти в Україні передбачає новий підхід до професійної підготовки майбутніх кадрів, спрямований на подолання кризи в освіті, яка виявляється, передусім, у невідповідності знань студентів запитам особистості, суспільним потребам і світовим стандартам, у знеціненні соціального престижу освіченості та інтелектуальної, наукової діяльності.

Основним критерієм роботи вищого навчального закладу є рівень підготовленості випускників, раціональне поєднання їх теоретичних знань із умінням застосовувати їх на практиці.

Як відомо, зараз на завершальному етапі навчання студента у вищому закладі є його кваліфікаційне навчально-наукове дослідження. Як правило, це написання випускної (або магістерської) роботи.

Науково-дослідна робота студентів магістратури випливає із завдань навчального процесу і сприяє підготовці висококваліфікованих спеціалістів. Однією з провідних вимог до випускників магістратури є всебічний розвиток їхніх творчих здібностей та дослідницьких умінь. Науково-дослідна робота магістрів спрямована на розвиток у майбутніх фахівців, науковців нахилів до пошукової, дослідницької діяльності, до творчого розв’язання фахових завдань, а також формування вмінь і навичок застосування дослідницьких методів для розв’язання практичних питань.

Згідно із Законом України «Про вищу освіту» № 2984-III, зі змінами від 20 грудня 2006 р., освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти — «магістр» — отримають особи, які здобули спеціальні вміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді діяльності [6].

Одним із пріоритетних напрямків державної політики щодо розвитку освіти є: особистісна орієнтація освіти; створення для громадян рівних можливостей у здобутті освіти; постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу; органічне поєднання освіти i науки, розвиток педагогічної та психологічної науки, дистанційної освіти; запровадження освітніх інновацій, iнформацiйних технологій; створення індустрії сучасних засобів навчання i виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів. У Національній доктрині розвитку освіти йдеться також про те, що держава повинна забезпечувати: пiдтримку дiтей та молодi з особливостями психiчного i фiзичного розвитку; наступнiсть та безперервнiсть освiти; iнновацiйний характер навчально-виховної дiяльностi; рiзноманiтнiсть типiв навчальних закладiв, варiативнiсть навчальних програм, iндивiдуалiзацiю навчання і виховання [6; 9].

Університет «Україна», заснований у 1998 році, — єдиний вищий навчальний заклад інтегрованого типу, відкритий для молоді різного рівня підготовки, диференційованих соціальних можливостей і різного стану здоров’я. Він свідомо взяв на себе місію навчати людей із особливими потребами. Безперечною перевагою Університету «Україна» перед іншими закладами освіти є те, що він надає свої послуги тим, кого прийнято називати «людьми з обмеженими можливостями». Вже зараз є центри, які надають послуги з дистанційної освіти для інвалідів. Згідно зі статистикою, на жаль, кількість інвалідів із дитинства у світі має тенденцію збільшуватися.

В Україні у 2004 році було зареєстровано 135 773 дитини з особливими потребами, або 1,8 відсотка від загальної кількості дітей нашої країни [13].

Але в такій дистанційній освіті мають потребу не тільки інваліди, а і багато інших студентів цього навчального закладу, які навчаються в консультаційних, рекламно-інформаційних пунктах. Багато хто з них прагне продовжувати навчання в магістратурі, але боїться можливих труднощів, які можуть виникнути за потреби часто відвідувати стаціонарні філії, зустрічатися безпосередньо з науковим керівником, що є невід’ємною частиною при написанні магістерського дослідження. Адже якість науково-дослідної роботи — обличчя ВНЗ, залежить як від умінь та готовності магістранта до її організації і проведення, так і від безпосередньої участі наукового керівника, його вміння вчасно скоректувати структуру, дослідницьку логіку роботи (як то кажуть її «скелет»).

Тому, як ми бачимо, виникає потреба у розв’язанні цієї проблеми, через можливість консультування молодих учених дистанційно, наприклад — у системі Інтернет. Це, природно, передбачає розробку спеціальної програми, яка містить інтернет-консультації, методичні рекомендації, адаптовані під систему телекомунікації. Особливо це важливо для гуманітарних дисциплін, враховуючи їх специфіку. Але існує багато перешкод у впровадженні інноваційних технологій в освіті.

 

Аналіз останніх досліджень та публікацій.

Аналізуючи останні дослідження і публікації, присвячені психологічним особливостям інтернет-комунікації в міжособистісному спілкуванні у користувачів мережі Інтернет, необхідно зазначити, що їх украй недостатньо. Над цим працюють: Е. Р. Аліерханова, М. Л. Гладко, О. Є. Жичкіна, М. П. Концева, П. Мунтян, М. М. Назар, Т. О. Рязанцева, О. В. Смислова, К. Янг та ряд  інших талановитих дослідників.

Зупинимося докладніше на цьому явищі.

Обмін інформацією являє собою одну із найбільш суттєвих складових інформаційного суспільства, що є наступним етапом розвитку людського співтовариства і таким, що вже починається сьогодні [12]. Ефективний обмін інформацією в мультимедійному просторі є одним із вирішальних чинників, що спроможні забезпечити інтенсивний розвиток інформаційного суспільства. Одна з найтиповіших і основних репрезентацій мультимедійного простору — глобальна інформаційна мережа Інтернет, через яку вже зараз розповсюджується колосально великий обсяг різноманітної інформації. Психологічна проблема використання системи Інтернет у різних сферах життя набуває в Україні все більшої актуальності, охоплюючи такі сфери, як трудова діяльність, модернізація та комп’ютеризація сучасної освіти, використання електронних мереж для професіоналізації та всебічного розвитку особистості тощо.

За результатами досліджень різних авторів (Аліерханова Е. Р. [1], Блохіна Є. [2], Гладко М. Л. [4], Жинкіна А. Є. [5], Іванов Д. [7], Назар М. М. [12]) психологічні наслідки застосування інтернет-комунікації носять амбівалентний характер: з одного боку, є позитивні впливи на її учасників — розширюється сфера контактів, активне спілкування з багатьма людьми дозволяє швидко знаходити потрібну інформацію з питань, що цікавлять, знайомитися з різними точками зору, стимулює творчий потенціал, власну активність, сприяє зміні авторитарного стилю спілкування на демократичний (такий, що орієнтований на навчання, знайомство з різними точками зору, формування власної думки тощо). На тлі зростаючої ізольованості та низької комунікабельності мешканців сучасних мегаполісів інформаційні технології мають змогу легко встановлювати контакти і розвивати спілкування. У комунікації через комп’ютерну віртуальну реальність відсутній тиск стереотипів сприйняття того або іншого діалогу, що складається у близькому соціальному оточенні. З іншого боку, існують негативні впливи на учасників інтернет-комунікацій — при взаємодії людини з інформаційними технологіями відбувається опосередкування діяльності новими знаковими системами і засобами, при яких спостерігається зміна самої особистості в новому знаковому середовищі, що може призводити до зміни її мотиваційно-особистісної сфери і виявлятися у надмірній захопленості інформаційними технологіями, втраті цікавості до міжособистісного спілкування.

Мета статті полягає у висвітленні проблематики впровадження новітніх навчальних програм, розрахованих на інформаційну систему Інтернет, розробки методичних рекомендацій з Інтернет-консультування магістрів, для яких порада, консультація — це єдина форма допомоги у написанні науково-творчої роботи. Ми вважаємо, що це матиме практичне значення у розробці будь-яких навчальних програм сучасного характеру, особливо для тих ВНЗ, які мають таку специфіку навчання, як Університет «Україна», а саме превалювання дистанційної освіти при навчанні осіб із обмеженими можливостями чи віддаленості слухачів.

 

Основний матеріал. У результаті проведеного нами теоретичного аналізу проблеми було зроблено висновок, що інтернет-комунікація — це комунікація, яка здійснюється з допомогою можливостей і технологій мережі Інтернет.

Власне мережу Інтернет можна розглядати як середовище швидше соціальне, ніж безособово інформаційне, що створює необхідний контекст для розвитку інтернет-комунікації. Всесвітня мережа Інтернет сприяє оперативному обміну інформацією, отже, прискоренню темпу життя та розвитку систем віртуальної реальності, інтенсифікує процеси обміну інформацією та його оптимізації, посилює двосторонній, інтерактивний характер цього процесу.

Все це вказує на особливу важливість і значну роль мережі Інтернет у здійсненні комунікації, що володіє своєю специфікою та закономірно здійснює певний психологічний і педагогічний вплив на її учасників [2; 5].

Безсумнівно, інтернет-комунікація відкриває нові горизонти в обміні інформацією, спілкуванні, навчанні, психологічному консультуванні тощо, адаптуючи відповідні процеси під умови інформаційної стадії розвитку суспільства. Особливої важливості тут набуває попередження негативного або небажаного психологічного впливу інтернет-комунікації на міжособистісне спілкування та інші сфери життя людини.

Тому ми вважаємо за необхідне більше приділяти уваги та схиляти студентську молодь до належного використання Інтернет-комунікацій, уміння почерпнути вигоду з цього спілкування, поєднати приємне з корисним. Це можливо за допомогою впровадження сучасних навчальних програм, розроблених для дистанційного навчання у системі інформаційних мереж.

Як відомо, на кожного студента-магістранта виділяється тридцять з половиною годин. При виконанні роботи студент дотримується графіка консультацій, узгоджених із науковим керівником і затверджених завідувачем випускаючої кафедри. У процесі підготовки кваліфікаційної роботи студенти можуть консультуватися з викладачами інших кафедр ВНЗ, вченими інших навчальних і науково-дослідних установ, провідними спеціалістами різних галузей.

За останні роки була опублікована низка книг, що містять рекомендації з написання рефератів, виконання курсових і магістерських робіт (Кузнецов, 1999, 2000; Бережнова, 1999; Голодаєва, 2000; Борикова, Виноградова, 2000; Вахрін, 2001 та ін.). За всіх їх переваг, вони зазвичай описують загальні аспекти підготовки кваліфікаційних робіт (або орієнтовані на певні галузі знань) і недостатньо враховують специфіку навчальної і наукової роботи із психології [8].

На думку В. Н. Карандашова, магістерська робота із психології є самостійним науковим дослідженням, підсумковим творчим екзаменом, який дозволяє визначити рівень набутих магістрантом знань і вмінь використовувати їх у роботі практичного психолога. Разом із тим магістерська робота — найважливіша форма реалізації майбутнього психолога-фахівця. Вона повинна виявити достатню теоретичну, науково-методичну, практичну підготовку її автора у своїй спеціальності, глибокі знання з обраної теми, володіння теорією і методологією даної науки і мати вагоме значення для поліпшення діяльності у сфері практичної психології [8, с. 4-10].

Підготовка кваліфікаційних робіт — важлива форма навчальної і наукової роботи студентів, що отримують спеціальність «Психологія». У зв’язку з розширенням психологічної освіти кваліфікаційні роботи із психології часто виконують студенти й інших спеціальностей. Водночас є типові особливості даних видів наукової роботи студентів, що дозволяє сформулювати загальні методичні рекомендації з їх планування, виконання і оформлення.

Виходячи з функцій наукового керівника, а саме: допомоги студенту в остаточному виборі і формулюванні теми випускної роботи; розробці її концепції і структури; поради щодо вибору літератури, спеціальних джерел, обробки та використання матеріалів; консультації щодо змісту магістерської роботи; контролю за своєчасним її виконанням; написанням відгуку про випускну роботу і т. п., це вимагає безпосереднього контролю за науковою діяльністю магістранта, співучасті у ній, як кажуть: «бути у темі дослідження». Це стає можливим із розподілом частини годин, виділених для консультування магістрантів, у мережі Інтернет в реальному часі, наприклад, за допомогою комп’ютерної програми — Skype. Вона і дасть змогу реалізувати вищенаведені нами пріоритетні напрямки державної політики щодо розвитку освіти (постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу; розвиток педагогічної та психологічної науки, дистанційної освіти; запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій; підтримка дітей та молоді з особливостями психічного i фізичного розвитку; наступність i безперервність освіти; варіативність навчальних програм, індивідуалізація навчання та виховання).

Особливо це важливо для студентів із особливими потребами, для яких це може бути єдино прийнятний спосіб отримати повну вищу освіту та кваліфікаційний рівень магістра, реалізувати себе в науково-творчому напрямку, безпосередньо, «наживу» поспілкуватися з науковим керівником, отримати напряму професійну консультацію, пораду та, головне, емоційну підтримку (адже у ході психологічних досліджень у молодого науковця виникає чимало сумнівів у правильності методів, виконання дослідження і т.п.). Це дасть змогу цим студентам відчути себе більш розкутими, впевненими, що посприяє (на нашу точку зору) якіснішому виконанню наукових робіт та більш повному саморозкриттю наукового потенціалу.

Таке навчання також дозволить сформувати культуру міжособистісного спілкування в мережі Інтернет, що нівелює негативні фактори небажаного психологічного впливу інтернет-комунікації на міжособистісне спілкування та інші сфери життя людини, можливі при зловживанні цим засобом, отримати швидкий зворотний зв’язок на питання, що виникають, не витрачаючи багато часу на очікування консультацій за графіком особистих зустрічей.

Виходячи з усього вищевикладеного та дотримуючись принципів системності, індивідуальності, інноваційності в освіті та системно-структурного підходу в написанні методичних рекомендацій щодо виконання кваліфікаційно-випускних робіт, ми пропонуємо, як приклад, таку структуру програми щодо дистанційного керівництва магістерськими роботами (табл. 1).

 

 

 

Ми вважаємо, що такі важливі загальні моменти, як: вибір теми дослідження, технологія роботи над магістерським дослідженням, складання плану магістерської роботи, формування логіки дослідження, обговорення висновків та практичного розділу магістерської, підсумовування проведеної науково-дослідницької роботи доцільно обговорити особисто при зустрічі, а всі більш творчі та самостійні моменти роботи винесені нами на інтернет-консультування.

Метою цих рекомендацій є надання студентам необхідної методичної допомоги в організації раціональної та ефективної роботи з відбору матеріалів, написання і захисту магістерської роботи. Дана допомога посприяє тому, що більше уваги приділятиметься творчій, науковій і практичній роботі студентів. Особливо тих, хто має середній, іноді достатній рівень знань і не прагне знати більше, не володіє технологією дослідження і викладом матеріалу.

З огляду на все вищезазначене, можна зробити такі висновки.

По-перше: ефективний обмін інформацією в мультимедійному просторі є одним із вирішальних чинників, що спроможні забезпечити інтенсивний розвиток інформаційного суспільства, охоплюючи такі сфери, як трудова діяльність, модернізація та комп’ютеризація сучасної освіти, використання електронних мереж для професіоналізації та всебічного розвитку особистості тощо.

По-друге: доведено, що психологічні наслідки застосування інтернет-комунікації мають амбівалентний характер, тобто — справляють як позитивний, так і негативний вплив на соціально-психологічний розвиток особистості (особливо молоді). Тому дуже важливо попередити негативний або небажаний психологічний вплив інтернет-комунікації на міжособистісне спілкування та інші сфери життя людини. Ми вважаємо за необхідне більш приділяти увагу та схиляти студентську молодь до належного використання Інтернет-комунікацій. Це можливо за впровадження сучасних навчальних програм, розроблених для дистанційного навчання у системі інформаційних мереж.

По-третє: вдосконалення, модернізація дистанційної освіти дасть змогу студентам із особливими потребами відчути себе більш розкутими, впевненими у собі, що посприяє якіснішому виконанню наукових робіт та повнішому саморозкриттю наукового потенціалу.

Переорієнтація навчання за допомогою інтернет-консультацій дозволить отримати швидкий зворотний зв’язок на питання, що виникають, не витрачаючи багато часу на очікування консультацій за графіком особистих зустрічей, та сформувати культуру міжособистісного спілкування в мережі Інтернет, що нівелює негативні фактори небажаного психологічного впливу інтернет-комунікації на міжособистісне спілкування та інші сфери життя людини, можливі при зловживанні цим засобом.

Все це матиме практичне значення у розробці будь-яких навчальних програм сучасного характеру, особливо для тих ВНЗ, які мають таку специфіку навчання, як Університет «Україна», а саме дистанційна освіта, освіта осіб із обмеженими можливостями чи віддаленість слухачів.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алиерханова Э. Р. Плюсы и минусы общения в Интернет-пространстве как агента социализации детей и ресоциализации взрослых. — Оренбургский областной институт повышения квалификации работников образования.

2. Блохина Е. Исследование специфики межличностного общения с виртуальным собеседником. — 2000.

3. Вітвицька С. С Основи педагогіки вищої школи: метод. посібник для студентів магістратури. — Київ: Центр навчальної літератури, 2003. — 316 с.

4. Гладко М. Л. Психологические аспекты компьютерного обучения. — Минск, Белорусский государственный экономический университет.

5. Жинкина А. Е. Социально-психологические аспекты общения в Интернете.

6. Закон України «Про вищу освіту» № 2984-III, зі змінами від 20 грудня 2006 р. — 24 с. www.umoloda.kiev.ua, http://www.vmurol.com.ua/

7. Иванов Д. Виртуализация общества.

8. Карандашев В. Н. Квалификационные работы по психологии: реферативные, курсовые и дипломные: Учеб.-метод, пособие. — М.: Смысл, 2002. — 80 с.

9. Конвенція про права дитини, ратифікована Постановою ВРУ № 789-ХІІ від 27.02.91. / Зібрання чинних міжнародних договорів України, 1991. — № 1. — С. 205.

10. Максименко С. Д. Психологічні проблеми модернізації освіти в Україні // Психолог. — 2005. — № 6.

11. Максименко С. Д. Треба рухатися далі // Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. — К.: 2001. — Т. III. — Ч. 8.

12. Назар М. М. Психологічний вплив інтернет-комунікації на особливості міжособистісного спілкування // Актуальні проблеми психології. Том X. Частина 8 / За ред. академіка С. Д. Максименка. — К.: Главник, 2008. — С. 423-431.

13. Тарасенко Т. Д., Терехова В. В. Концепция гуманизма в воспитании и обучении детей с ограниченными возможностями // Всеукраїнський науковий журнал «Освіта регіону: політологія, психологія, комунікації», №1, 2010. http://www.vmurol.com.ua/khpg.org .

 

Український науковий журнал

«Освіта регіону. Політологія. Психологія. Соціальні комунікації», №2-3, 2011

http://www.social-science.com.ua/

автор: Євгенія Базика, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології та корекційної освіти Миколаївського міжрегіонального інституту Університету "Україна"

видання: Український науковий журнал "Освіта регіону. Політологія. Психологія. Соціальні комунікації", №2-3, 2011, час видання: 2011

адреса видання: http://www.social-science.com.ua/


12/08/2011