Вищу освіту можна здобути у Володарці. На дорогу час не гай. Вчися поруч, поспішай!

Вищу освіту можна здобути у Володарці

 

На дорогу час не гай.

Вчися поруч, поспішай!

 

Півроку тому на базі Володарської загальноосвітньої школи №1 було започатковано локальний центр дистанційного навчання Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна». Загалом сам вищий навчальний заклад був створений в Україні 1999 року й до сьогодні його локальні центри розміщені майже в усіх областях країни, що засвідчує перспективу даної форми навчання й на майбутнє. Мій співрозмовник — керівник місцевого ЛЦДН В.В. ПІЛЬГАНЧУК:

 

— В'ячеславе Володимировичу, ви керуєте навчальним закладом з дня його заснування, та за 6 місяців можете вже дати оцінку його роботі й наскільки взагалі він потрібний для селища?

23 грудня минулого року наші студенти разом із педагогічним колективом зібралися разом на перші уроки в стінах університету. Тоді на трьох факультетах, а саме діловодство, фінанси та бухгалтерський облік, навчалося 37 студентів. За детальнішого інформування через районну газету «Голос Володарщини» та спілкуванні студентів із місцевими жителями на сьогодні у нас навчається вже 51 студент. Ми й далі продовжуємо пропагувати переваги нашого навчального методу перед іншими, зокрема, заочним. Хоча ми знаходимося поки що на стадії становлення, та зроблено досить чимало. Повне забезпечення необхідними друкованими посібниками студентів доповнює наявність потрібної інформації на електронних дисках, що дозволяє їм у будь-який час почерпнути знання просто з комп'ютера. Вся інформація стосовно тематичних завдань, пов'язаних із написанням курсових робіт, та чи інша тема по спеціалізації, що на даний час потрібна студенту, роздруковується в потрібній кількості й слугує йому для навчання.

Для занять ми орендуємо у школі три кабінети - один під офіс, решту для навчання. Зараз один кабінет обладнаний під комп'ютерний, в подальшому закупимо електроніку й для другого. Про те, що локальний центр потрібен селищу, свідчать заяви бажаючих тут навчатися - на наступне півріччя вже подали відповідні документи до 30 володарчан.

Чому, на вашу думку, для створення такого вищого навчального закладу обрано саме Володарку, й чи існують подібні заклади в сусідніх районах?

Мабуть, цьому, вважаю, посприяв наш земляк із Косівки Петро Михайлович Таланчук, котрий очолює Університет «Україна». Найближчий подібний заклад науки розташований у Білій Церкві. Правда, статус його трохи вищий від нашого й іменується як інститут із усіма його атрибутами. У нас він був закладений як міжрайонний, і в подальшому здобувати вищу освіту тут зможуть бажаючі із прилеглих районів. Це питання ми вже проговорили з начальниками відділів освіти Тетієва та Ставищ й дійшли згоди щодо залучення бажаючих отримувати відповідні знання у Володарці. Й автотранспортне сполучення між районами цьому сприяє. Окремо були домовленості про використання у вихідні дні шкільних автобусів, аби за окрему плату доставляти людей на навчання зі Ставищенського району та прилеглих сіл.

— Нині, як відомо, навчання платне. Скільки грошей ви берете з абітурієнтів?

— Щоб здобути вищу освіту в будь-якому вищому навчальному закладі, дійсно потрібні кошти. І якщо виходити з того, що студент, незалежно від форми навчання - чи то стаціонарної, чи заочної, змушений платити, при цьому не тільки за навчання, а й за переїзди, проживання, то у нас він оплачує тільки надані послуги - підручники, комп'ютерне програмне забезпечення тощо.

— А конкретніше можна?

— На сьогодні плата становить на кожну спеціальність по різному. Діловодство коштує 1200 гривень за навчальний рік. Бухгалтерський облік обійдеться студентові у 1400 гривень, а фінанси 1700. Цього року плануємо набирати групу за фахом правознавство. Тут ціна буде трохи більшою, 1800 гривень. Але плата може збільшуватися, подорожчання на всі види послуг дається взнаки й у нашій роботі.

Хто у вас навчається нині й на кого чекаєте у наступному півріччі?

Якщо брати за віком, то у нас є студенти - учні 11-го класу, поруч із ними навчаються й ті, кому вже за 40 років. У нас не існує вікового бар'єра. То ж запрошуємо всіх бажаючих здобути вищу освіту, при цьому не залишаючи рідні домівки зі своїми сім'ями.

 

С. БОЙКО. Фото автора.

Газета «Голос Володарщини» 5 червня 2007 року

 

Інколи в розмові почуєш: що, мовляв, не придумують, аби гроші з людей вимагати. Це і про дистанційне навчання, де я працюю. Звісно, доводиться щоразу пояснювати, що якраз така форма навчання набагато доступніша і, я б сказала, ефективніша для жителів сільської місцевості. Сама я спочатку навчалась в інституті на стаціонарі й закінчувала його вже заочно, тому можу судити з власного досвіду. Коли мені запропонували викладати в університеті основи підприємництва, я спочатку вагалася - фактично маю чималий досвід у бухгалтерії, але от педагогом не доводилося працювати. Зрештою вирішила спробувати. Важкувато було попервах, інколи навіть доводилося підшукувати спеціальні підручники, готувати конспекти по заданих темах, щоб потім у доступній формі подати їх студентам. Зараз уже освоїлася. Робота цікава, та й з людьми, що навчаються у мене на факультеті, маємо порозуміння, завжди ладимо. І ще про цю досить незвичну для нас форму навчання, її плюси. Те, що студенти здобувають вищу освіту, не покидаючи на тривалий час домівки, відвідуючи навчальні заклади в інших містах України, це одне. А от мати змогу, окрім відведеного вихідного дня для основних і занять, спілкуватися з викладачами в будь-який час протягом усього учбового процесу - це досить суттєво для одержання ґрунтовних, кваліфікованих знань.

 

Н. БУРМІСТРОВА,

головний бухгалтер Центру зайнятості,

викладач основ підприємництва локального

центру дистанційного навчання.

Сама я закінчувала Київський національний університет культури і мистецтв, і за фахом - документознавець. Це ширше поняття, ніж діловодство, і те, що я викладаю в університеті. Сам цей предмет, вважаю, необхідний у житті майже кожній людині у будь-якій сфері її діяльності. Бо це і як правильно скласти той чи інший документ, і як вести документацію взагалі. У мене на факультеті діловодства навчаються 24 студенти. Вони досить різняться за віком - є молодші за мене, є майже вдвічі старші. Та всі вони однаково прагнуть здобути знання, отримати диплом про вищу освіту.

Ще навчаючись на стаціонарі, й, чесно кажучи, спостерігаючи за однокурсниками, бачила, кому потрібні знання, а хто приходив в аудиторії, щоб просто відсидіти відведені години під той чи інший предмет; як-небудь скласти іспит і в результаті отримати диплом. І тут цього немає. Всі завдання, контрольні роботи виконують сумлінно. Видно, до навчання ставляться з цікавістю. Особливо стараються старші за віком. Мабуть, даються взнаки життєвий досвід і відповідальність за обрану професію.

Хоча більшість із моїх студентів працюють, мають власні сім'ї, вони знаходять час, щоб вивчити задані теми, написати реферати тощо. І от саме така форма навчання як дистанційна для них є оптимальною. Тому впевнена, за ЛЦДН для невеликих містечок і селищ - майбутнє.

 

А. САМУСЕНКО,

викладач діловодства локального центру

дистанційного навчання.

 

Про відкриття такого навчального закладу, як локальний центр дистанційного навчання у селищі вперше дізналася з публікації в районній газеті «Голос Володарщини». Детальнішу інформацію отримала від самих студентів, які на той час уже навчалися в університеті. Те, що відвідувати заняття у локальному центрі потрібно один раз на тиждень по вихідних, мене цілком влаштовує, бо маю двох діток. Обрала факультет діловодства. Вважаю, що ця професія дасть змогу швидше знайти роботу за фахом. Тим паче, знання отримую як теоретичні, з підручників, так і з поглибленого вивчення комп'ютера у спеціально облаштованому класі. За час, що я тут навчаюся, зрозуміла: обравши цей факультет, вчинила вірно. Навчання проходить цікаво і змістовно!

 

 

Т. РУДЕНКО,

студентка 1 курсу

факультету діловодства.

 

 

Щоб здобути належну вищу освіту, нам, молодим, окрім початкових базових знань, потрібні й певні кошти, яких здебільшого бракує. Й тому питання "ким бути" вирішуємо за принципом "де дешево беруть", щоб отримати хоч якусь професію. Коли моя близька подруга розповіла про своє навчання у локальному центрі дистанційного навчання, теж вирішила спробувати, й обрала факультет діловодства. Заплатила гроші, я сказала б не такі вже й великі, здала відповідні документи і, що цікаво, з перших занять переконалася правильності вибору професії. Ніколи до цього не думала, що такий фах, як діловодство, може бути таким цікавим та змістовним. Можливо, нам поталанило з викладачами, що зуміли, на мій погляд, донести до нас розмаїття можливостей цієї професії, її необхідність для будь-кого.

 

Л. Кравець,

студентка 1 курсу

факультету діловодства.

автор: С. Бойко

видання: Газета «Голос Володарщини» 5 червня 2007 року, час видання: 2007


14/06/2010