Дистанційна освіта як форма навчання студентів із особливими потребами

Дистанційна освіта як форма навчання студентів

із особливими потребами

 

Проблема інвалідності для України набула особливого значення. Нині в Україні налічується понад 150 тисяч дітей інвалідів віком до 16 років, із яких діти віком до 6 років становлять 22%, від 7 до 15 років - 75%. Щорічно загальна кількість інвалідів в Україні збільшується на 200 тисяч осіб.

Із середини XX століття в більшості країн світу соціальна політика відносно осіб із особливими потребами ґрунтується на принципі рівних можливостей. На 48-й сесії ООН 20 грудня 1993 року були прийняті правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів. У них наголошено, що реабілітація має на меті допомогти інвалідам досягти оптимального фізичного, інтелектуального, психічного та соціального рівня діяльності, надаючи тим самим можливість поліпшити якість їхнього життя, розширити рамки їхньої незалежності. Повноцінна соціальна реабілітація передбачає залучення інвалідів як рівних партнерів до суспільних заходів; розвиток особистісної активності й адекватності взаємодії із соціумом. Зазначимо, що проблема соціальної реабілітації та інтеграції в суспільство осіб із особливими потребами є однією з пріоритетних у соціально-економічній політиці нашої держави. Більше ніж п'ятдесят законів і постанов Верховної Ради України регулюють правове та соціальне становище інвалідів.

Серед основних сфер реалізації принципу рівних можливостей молодих інвалідів є доступність освіти з подальшим працевлаштуванням. Здобуття повноцінної освіти, професійне визначення є дуже важливим фактором у житті кожної людини, а для інваліда набуває особливого значення. Опанування інвалідами фахових навичок дає їм можливість реалізувати свої здібності, частково або повністю адаптуватися у суспільстві. Отже, на перший план виходить професійна реабілітація, яка дає змогу забезпечити людині з обмеженими можливостями матеріальний добробут і культурне зростання в суспільстві.

Переважна більшість молодих людей із обмеженими функціями здоров'я не має можливості реалізувати себе, отримати вищу освіту. На сьогодні не відпрацьовані механізми реалізації прав інвалідів на здобуття вищої освіти, не розроблені науково-методичні основи вищої школи для інвалідів, остаточно не відпрацьована модель психолого-педагогічного супроводу навчального процесу, відсутні в необхідному обсязі підручники, посібники, комп'ютерні програми, котрі враховують особливості сприймання та перетворення інформації цією категорією студентів. Надзвичайно актуальною є проблема здійснення психолого-педагогічного супроводу в процесі соціальної реабілітації осіб із обмеженими можливостями, що зумовлює актуальність порушеної нами проблеми.

Мета статті полягає в обґрунтуванні необхідності запровадження дистанційної освіти як умови повноцінної соціальної та особистісної реабілітації студентів із обмеженими можливостями, з'ясуванні основних принципів її організації.

У Полтавському представництві Університету "Україна" навчаються 82 студенти-інваліди різних нозологічних груп. Створена спеціальна навчальна група для студентів із вадами слуху, яка працює з сурдоперекладачами. Проблеми, що виникають у навчально-виховному процесі, досить різноманітні, серед них: 1) відсутність відповідної медичної підтримки інвалідів у межах навчального закладу; 2) відсутність безбар’єрної архітектури, що має суттєве значення для студентів із порушеннями опорно-рухового апарату; 3) неадаптованість засобів навчання та існуючих систем контролю знань щодо студентів, які мають вади слуху та зору; 4) відсутність належного психологічного супроводу, що забезпечує ефективну адаптацію студентів із особливими потребами до навчального процесу, студентського колективу.

Загальносвітова тенденція розвитку освіти полягає в її трансформації до відкритості, дистанційності, гнучкості. Для студентів із особливими потребами велике значення має впровадження дистанційної форми освіти. Дистанційна освіта базується на сучасних інформаційних технологіях. Як і будь-яка інша система освіти, вона має мету, зміст згідно з навчальними програмами, специфічні методи, організаційні форми, засоби навчання. Вибір форм і методів навчання в умовах дистанційної освіти зумовлений певними технологічними особливостями навчального процесу, що пов'язано з використанням комп'ютерних мереж у режимі електронної пошти та Інтернету.

Упровадження дистанційного навчання відкриває нові перспективи для людей із особливими потребами. Дистанційне навчання має бути цілісним, синтетичним, інтегрованим, гнучким, із широким застосуванням нових інформаційних технологій, що використовуються у трьох основних напрямках: для доставлення навчальної інформації, організації продуктивної самостійної навчально-пізнавальної діяльності, контролю навчальних досягнень студентів із обмеженими функціями здоров'я.

На нашу думку, основними принципами дистанційного навчання є:

1) комп'ютеризація - перша принципово необхідна умова для реалізації дистанційної форми навчання. Корекційно-розвивальна сутність застосування комп'ютерних технологій полягає в їх перевагах - порівняно з іншими засобами індивідуалізації навчання. Використання комп'ютерних телекомунікацій дає можливість: передавати на відстань інформацію різного виду та обсягу, зберігати її потрібний час, редагувати, роздруковувати в необхідному обсязі, забезпечувати доступ до різних джерел інформації через систему Інтернет у будь-який час, працювати з керованими динамічними ілюстраціями та моделями. Отже, висока ефективність електронних засобів навчання є очевидною. Інформаційні технології повинні стати змістом вищої освіти студентів із особливими потребами;

2) навчання без перешкод - відстань "студент - освітня установа" не може бути перешкодою для процесу навчання. Єдина інформаційна комп'ютерна мережа дає можливість розширити комунікативні можливості між викладачем і студентом;

3) гнучкість навчального процесу - можливість вибору зручного графіка навчання та адекватного темпу опрацювання матеріалу;

4) модульність - кожна навчальна дисципліна розбивається на певну кількість змістовних модулів; порядок їх вивчення відповідає індивідуальним потребам студента з обмеженими можливостями. Навчальний курс повинен мати наступні блоки: вхідне тестування, тематичний план за індивідуальним графіком відвідування, конспекти лекцій із глосарієм, довідникові дані з коментарями і підказками, контрольні завдання, включаючи оцінку та самооцінку навчальних дій;

5) паралельність - навчання, у разі  потреби, може збігатися із професійною діяльністю.

6) активний зворотний зв'язок - можливість постійного спілкування з викладачем-консультантом, обміну інформацією з метою своєчасної корекції набутих знань. Студент повинен постійно одержувати інформацію про правильність "свого руху" в навчанні;

7) динамічність - розкриття здатностей студентів із обмеженими функціями здоров'я до самовизначення в майбутній професійній діяльності; розвиток особистісних, світоглядних якостей, їх збагачення конкретними можливостями щодо тієї чи іншої навчальної дисципліни.

Зрозуміло, що викладені принципи організації дистанційного навчання неможливі без значних капіталовкладень з метою придбання потрібного програмного й апаратного забезпечення. На сьогоднішній день дистанційне навчання є найбільш дорогим способом навчання, але таким, що має великі можливості та перспективи.

 

Висновки

1. Запровадження дистанційної форми навчання для здобуття вищої освіти студентами з особливими потребами дасть змогу реалізувати їхні здібності, забезпечить інтеграцію в сучасне суспільство.

2. Організація мережевого процесу навчання забезпечить гнучкість, динамічність та індивідуалізацію навчального процесу, активний зворотний зв'язок між викладачем і студентом з особливими потребами.

3. Необхідно прискорити розроблення й упровадження навчальних комплексів дисциплін для віртуально-тренінгового, дистанційного навчання студентів із особливими потребами.

 

Волошко Л.Б.

Актуальні проблеми навчання та виховання людей із особливими потребами:

36. наукових праць. - К.: Університет "Україна", 2004.- 448 с.

автор: Волошко Л.Б.

видання: Актуальні проблеми навчання та виховання людей із особливими потребами: 36. наукових праць. - К.: Університет "Україна", 2004.- 448 с., час видання: 2004


27/04/2010