Деякі методологічні аспекти впровадження дистанційної освіти в Україні

Деякі методологічні аспекти впровадження дистанційної освіти в Україні

 

Брустінов В.М., Янушевський В.Г.

 

Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: 36. наукових праць. - К.: Університет "Україна", 2004.- 448 с.

 

Дистанційне навчання (Distance Learning Distance Education) - це така форма організації освітнього процесу, основою якої є самостійна робота людини, що навчається. Це дає змогу навчатися у зручний для людини час та у віддаленому від викладача місці (тому дистанційне). Названий тип навчання дає можливість отримати освіту широкому колу людей, які мають певні обмеження з тим, щоб вчитися очно: йдеться про працюючих, військовиків строкової служби, інвалідів, в'язнів та ін. Значна кількість людей має вікові обмеження, через що цю форму навчання інколи називають освітою дорослих (adult education).

Навчання з переважною самостійною роботою відоме давно. У нашій країні воно називалося заочним, на Заході - кореспондентським, або дистанційним (The Distance Education and Training Council - працює з 1926 року).

Ефективність самостійного навчання більше, ніж інших форм освіти, залежить від способів надання навчальних матеріалів, контролювання роботи і контактування з викладачем. Тому, насамперед, розвиток цієї форми навчання був зумовлений упровадженням новітніх інформаційних технологій і засобів комунікації. Еволюція в цьому напрямку зумовила те, що в сучасному розумінні дистанційне навчання (ДН) - це сучасна форма освіти, в якій інтегровані елементи всіх видів навчання (очного, вечірнього, заочного) на основі використання новітніх комп'ютерних і телекомунікаційних технологій. ДН охоплює всі рівні шкільної, вищої та подовжувальної освіти, корпоративне навчання, підготовку та перепідготовку державних службовців і військовиків. У нашій країні дистанційна форма освіти набуває особливої актуальності через необхідність забезпечення якісної підготовки та перепідготовки максимальної кількості фахівців по всій території України з використанням мінімальних коштів. Слід зауважити, що ДН не є антагоністичною щодо очної та заочної форм навчання. Вона природньо інтегрується в ці системи, доповнюючи й розвиваючи їх, що сприяє створенню мобільного навчального середовища.

Досконаліша форма ДН - це навчання на основі використання всесвітніх і локальних комп'ютерних мереж (Internet / Intranet). Вона використовує переваги, що притаманні традиційним формам навчання, звільняючись від їхніх недоліків. ДН через Інтернет забезпечує постійний контакт та інтенсивний обмін інформацією між слухачем і викладачем (тьютором), хоча фізично їх можуть розділяти тисячі кілометрів. Інша перевага такої форми навчання - гнучкість, що дає змогу слухачеві самостійно планувати заняття, не відриваючись від роботи або ж не залишаючи свого місця проживання.

Найпоширенішими формами навчання та контролю знань традиційної освіти є лекції, семінари, лабораторні заняття, контрольні роботи, іспити та ін. Розглянемо особливості відповідних видів навчання у ДН.

Лекції ДН (на відміну від традиційних аудиторних) не передбачають безпосереднього спілкування з викладачем. Для одержання лекційного матеріалу використовують зв'язок за допомогою комп'ютерної мережі, аудіо-та відеокасети, СD диски і т.п. Використання новітніх інформаційних технологій (гіпертексту, мультимедіа, віртуальної реальності, Інтернет-технологій) робить лекції виразними й унаочненими. З них можна використовувати всі можливості кінематографу: режисуру, сценарій, артистів і т.п. Лекції можна слухати у будь-який час і на будь-якій відстані. Конспектувати матеріал не потрібно.

Семінари ДН є активною формою навчальних занять. Семінари ДН проводять за допомогою відеоконференцій. Вони дають змогу увійти в дискусію у будь-який момент її розвитку, повернутися на декілька кроків назад, переглянувши попередні виступи. Викладач може оцінити засвоєння матеріалу за ступенем активності учасника дискусії. Збільшується кількість взаємодій між студентами, а викладач виступає в ролі рівноправного партнера.

Лабораторні роботи ДН призначені для практичного засвоєння матеріалу. Істотно спрощується проведення лабораторного практикуму за рахунок використання мультимедіа-технологій, імітаційного моделювання, Інтернет-технологій і т.п. Віртуальна реальність дозволяє демонструвати студентам явища, які за звичайних умов показати складно або взагалі неможливо.

Консультації ДН є однією з форм керівництва роботою студентів і надання їм допомоги в самостійному вивченні дисципліни. Для цього використовують електронну пошту, телеконференції, а також звичайні засоби зв'язку (телефон, факс, пошту).

Контроль ДН - це перевірка результатів теоретичного і практичного засвоєння студентом навчального матеріалу. У ДН виправдав себе тестовий контроль. Тести добре пристосовані для самоконтролю і дуже корисні для індивідуальних занять.

Отже, ДН застосовують для одержання базової освіти, проведення перепідготовки, підвищення кваліфікації, отримання післядипломної освіти, проведення різноманітних курсів. Якість такого навчання не поступається очній формі одержання освіти, і навіть випереджає її за рахунок залучення компетентного кадрового професорсько-викладацького складу та використання у навчальному процесі найкращих навчально-методичних видань і контролюючих тестів.

З огляду на вищевикладене можна впевнено прогнозувати, що ДН розвиватиметься і в Україні, хоча на сьогодні воно робить свої перші кроки.

Щодо використання ДН конкретними організаціями зауважимо, що його ефективного впровадження досягають за наявності вже існуючих корпоративних комп'ютерних мереж. Прикладами таких мереж є комп'ютерні мережі банків, служб безпеки, митниці, податкової служби і т.п. У головному магістральному вузлі такої мережі створюють Центр ДН. Для цього достатньо сформувати в інформаційному сервері базу, що міститиме бібліотеку електронних підручників і тестів, аудіо- та відеонавчальні матеріали, комп'ютерні навчальні системи. Необхідно також організувати керівництво Центром ДН, що забезпечить упорядкований доступ до навчальних матеріалів для користувачів, що знаходяться в різних точках комп'ютерної мережі. Центр розробляє навчальні плани, розклад занять, формує план тестування, підготовки та перепідготовки співробітників. Адміністрація Центру повинна вибирати актуальні напрями курсів навчання і тестування. Проте для створення електронних засобів навчання необхідно залучати фахівців у галузі освітніх технологій, які спроможні вирішувати проблеми методики навчання. Останнє є головним у процесі впровадження ДН.

автор: Брустінов В.М., Янушевський В.Г.

видання: Актуальні проблеми навчання та виховання людей із особливими потребами: 36. наукових праць. - К.: Університет "Україна", 2004.- 448 с., час видання: 2010


06/04/2010