Дистанційне навчання: особливості і переваги

Дистанційне навчання: особливості і переваги

 

В кінці 20-го століття з'явився і набирає силу процес, за якого знання ідуть до людини. Ця технологія допускає організацію навчального процесу на відстані від навчального закладу. І тому термін дистанційне навчання (ДН) широко впровадився у практику багатьох ВНЗ. При цьому немає значення, яким шляхом знання приходять до користувача. На даний час найбільш поширеними є два види донесення знань. За першого з них людина, яка навчається, отримує комплект навчально-методичних матеріалів і вивчає їх самостійно, звертаючись по мірі необхідності до викладача-консультанта, який є співробітником регіонального навчального центру. А при використанні мережних технологій людина, котра навчається, безпосередньо взаємодіє з викладачем того закладу, де вона навчається, використовуючи всі можливості, які надає Інтернет.

Нині технології дистанційного навчання, під якими розу­міють методи навчання, використовують засоби інформатизації та телекомунікацій, які отримали світове визнання і все більше поширення. Популярність ДН викликана багатьма причинами. Серед них: прагнення отримати освіту в навчальних закладах, які віддалені від місця проживання студентів; неможливість відриватись від виробничого процесу; прагнення скоротити витрати на навчання; боротьба ВНЗ за ринок освітніх послуг.

Значну популярність цей вид організації навчання набув у країнах, які характеризуються: великими територіями; низьким рівнем життя; нестійким економічним становищем.

Освітяни називають такі основні позитивні сторони дистанційного навчання:

1. Швидке повернення витрат. Значно знижуються транспортні витрати, витрати на оплату праці викладачів, оренду приміщень, витрати на обчислювальну техніку.

2. Можливість необмеженого набору студентів при відносно обмеженому наборі персоналу.

3. Невисоку вартість навчання.

4. Можливість навчання у будь-якому віці.

5. Можливість навчатись людям із особливими потребами.

6. Можливість отримати диплом столичного навчального закладу у віддаленому районі проживання.

При практичному впровадженні ДН виникає чимало сумнівів, застережень. Більшість із них стосуються якості системи дистанційного навчання. Назву очевидні переваги ДН перед традиційними формами навчання.

1. При ДН знання формуються практично автономно від викладача шляхом самостійної роботи студента над матеріалами.

2. Важливим є також можливості інтерактивного навчання з викладачем, набуття знань про те, як планувати та будувати свою кар'єру за обраною спеціальністю.

Серед інших переваг ДН: наявність системи зворотного зв'язку зі студентами в реальному часі; формування професійного мислення; наявність автоматизованої системи чіткого обліку успішності студента і виконання ним індивідуальних планів; наявність системи ідентифікації студента.

Дистанційне навчання сприяє розв'язанню таких соціальних і економічних проблем, як: підвищення рівня освіченості населення; розширення доступу до вищих рівнів освіти; підвищення рівня кваліфікації і перепідготовки спеціалістів у зв'язку з переходом на нові технології виробництва.

Багатогранність процесу навчання потребує постійного творчого пошуку. Існує багато різних форм, методів і технологій навчання, успішне впровадження яких залежить від викладача, групи, їх індивідуальних особливостей та інтересів.

Реалізація технологій дистанційного навчання потребує наявності вільного доступу до автоматичної міської телефонної мережі, а також доступу до серверу локальної мережі. Кожний навчальний заклад має у своєму розпорядженні комп'ютерний клас і свій локальний центр ДН: файл-сервер, який являє собою дзеркало головного навчального серверу. Інформація на ньому відновлюється спеціалістами інституту через модем чи шляхом доставки матеріалів на CD. У навчальних центрах є можливість отримати консультації викладача, зв'язавшись із ним за допомогою електронної пошти. Відповіді на свої питання студенти отримують через 24 години. В тих районах, де немає таких центрів навчального закладу, навчання організовується шляхом розгорнутих мобільних навчальних класів. При організації навчального процесу з дисципліни можна виділити наступні види навчальних занять і атестацій: вхідну і вихідну консультацію; процес безпосереднього самостійного вивчення дисципліни; консультації з розподілу дисциплін; консультації з виконання практичних занять; курсові роботи; проміжні і заключні тестування; заключна атестація (екзамен, залік і захист курсових  робіт).

Більша частина навчального часу відводиться на самостійну роботу студентів, яка базується на вивченні навчально-методичних матеріалів із дисципліни. До складу навчально-методичних матеріалів з вивчення дисципліни входять: робоча програма; рекомендації з вивчення дисципліни; тестові завдання; список тем для вивчення; список рекомендованої літератури; перелік практичних завдань, рекомендованих тем курсових робіт; запитання до екзамену; форма заключної атестації.

Консультації з розподілу дисципліни проводяться, щоб з’ясувати питання, які виникають у студентів у процесі самостійного вивчення літератури.

Практичні занятті проводяться в регіональних центрах чи на базі регіонального партнера, в аудиторіях. Вони, ці заняття, можуть мати форму семінарів, конференцій, ділових ігор. Проміжні тестування проводяться за розділами навчальних дисциплін. Заключне тестування проводиться з тим, щоб отримати необхідну інформацію про урок в якості освоєння студентами навчального матеріалу; отримати викладачеві інформацію про ступінь досягнень студентів; за необхідності вжити адекватних заходів щодо даної дисципліни; виявити готовність студентів до екзаменів. Заключна атестація проводиться у вигляді: захисту курсової роботи; екзамену; заліку. Нині дистанційне навчання є новою формою отримання знань. Поряд із традиційними методами освіти воно активно впроваджується в освітній процес, розвивається і набуває поширення.

 

Оксана ДРИНЬ,

студентка IV курсу (спеціальність

"Документознавство та інформаційна діяльність"),

Газета «Університет «Україна», № 11-12, 2004

автор: Оксана Дринь, студентка IV курсу (спеціальність "Документознавство та інформаційна діяльність")

видання: Газета «Університет «Україна», № 11-12, 2004, час видання: 2004


18/02/2010