Мій погляд на майбутнє України (стаття)

Мій погляд на майбутнє України

(стаття)

 

ПИВОВАР Альона,

студентка 2 курсу денної форми навчання

Коледжу «Освіта» Університету «Україна», місто Київ

 

Не питай, що твоя країна може зробити для тебе,

запитай, що ти можеш зробити для своєї країни!

(Джон Кеннеді)

 

Україна – це моя Батьківщина, де я народилася, пізнала тепло материнських рук, де пройшли незабутні роки дитинства, де перше кохання заглянуло у моє серце, де бентежить безмежна синь Дніпра… Я щиро переживаю за все, що відбувається в нашій державі, і часто замислююся над тим, що я можу зробити для процвітання моєї Батьківщини вже сьогодні.

Саме з нас починається Україна. На жаль, сьогодні вона потребує допомоги. Мені прикро дивитися політичні новини, бачити брудні ліси, ріки, чути лайку на вулицях. Сьогодні ми живемо в неспокійний час. Криза духовності людства; душі людей зміліли в умовах боротьби за «своє місце під сонцем».

Сучасне українське суспільство – це нестабільність, безробіття, фінансова і політична кризи, нечесність і несправедливість влади та в цілому народу, екологічні проблеми, проблеми освіти, культури. Як же вирішити все це?

А для цього починати треба з себе, зі своєї життєвої позиції та своїх ідеалів. Життя суспільства не стоїть на місці – розвивається, вдосконалюється. Але це вдосконалення чомусь інколи йде лише на користь людині, завдаючи невиправної шкоди природі. Виходить, утворюється замкнене коло: людина залежить від природи, але, прагнучи поліпшити своє буття, вона цю природу нищить! Тому зараз у нашому суспільстві так гостро постає проблема екологічного захисту. Проблема порятунку Землі виходить на перший план людських турбот. «Земля багата – народ багатий», – вчить нас народна мудрість. Здається, це дуже просто: не дозволяти собі забруднювати річку або ставок, не засмічувати землю, якою ходиш, посадити дерево чи квітку, очистити джерельце тощо. Але це «просто», мені здається, є своєрідним тестом на людяність, на право називатися частиною природи.

Антуан де Сент-Екзюпері писав: «Є таке незмінне правило. Встав уранці, привів себе у порядок – і відразу ж наведи лад на своїй планеті».

Нам, українцям, потрібно усвідомити, що не можна жити одним днем, не можна сподіватися на порятунок із-за кордону, не можна жити за принципом «моя хата з краю». Активна життєва позиція, оптимізм, завзяття, самовідданість, відповідальність кожного – це сила нації, це перспектива жити в багатій, квітучій державі.

Є ще безліч болючих і невирішених проблем, які хотілося б подолати у майбутньому. Та все ж свою рідну Україну я бачу успішною в розвитку, щасливою в сьогоденні, впевненою у завтрашньому дні.

Я бачу свою Україну справедливою і заможною європейською державою, де кожна людина може зреалізувати свої можливості, не шукаючи кращої долі за кордоном, де кожен, хто бажає працювати, мав би роботу й гідну зарплату, а кожна дитина може отримувати якісну освіту. Ми зобов’язані отримати гарну освіту, щоб через деякий час стати кваліфікованими фахівцями в різних галузях промисловості, медицини, освіти та виробництва.

Мені б хотілося бачити нашу державу розвинутою в усіх галузях, а людей – щасливими, з посмішками на обличчях. Якщо людині сьогоднішній новий день приноситиме ще більше радості, ніж учорашній, якщо у світі буде більше щасливих облич, у житті кожного стане більше сонячного світла. Якщо всі будуть цінувати своє життя і робити якомога більше корисного для оточуючих і суспільства, тоді й майбутнє можна уявляти безхмарним та щасливим.

Одним словом, майбутнє України я уявляю собі виключно у світлих та яскравих фарбах. Але, щоб так було насправді, до цього має докласти зусиль кожен із нас, а найголовніше, потрібно мати в серці велику вір – віру в нашу Батьківщину.

автор: Пивовар Альона, студентка 2 курсу денної форми навчання Коледжу «Освіта» Університету «Україна», місто Київ

час видання: 2012


11/12/2012