Без коріння і квітка в’яне, і дерево не росте… (проблемна стаття)

Без коріння і квітка в’яне, і дерево не росте…

(проблемна стаття)

 

ДАНЬКІВ Галина

КОРНЕЛЮК Наталія

НАЛИВАЙКО Леся

студентки 2 курсу денної форми навчання

спеціальності «Видавнича справа та редагування»

Тернопільського коледжу Університету «Україна», місто Тернопіль

 

Ми – українці, і маємо всі підстави пишатися нашою самобутньою культурою, традиціями, національною спадщиною. Проте сьогодні це стало практично неможливо. Уряд і соціум продукують не лише зниження рівня освіченості пересічного українця, а й викорінюють багатовікові традиції, знецінюють культурні надбання та знищують українську мову.

Варто лише прослідкувати події, які відбувалися у державі протягом останніх двох років. Чого вартий лише законопроект про статус регіональних мов. Уже до кінця серпня вся східна Україна та частково центр і південь цілком законно можуть використовувати російську мову. Статус регіональної вона ледь не отримала у столиці! Тепер знання державної не обов’язкове, достатньо володіти лише однією із домінуючих в області мов. Це значно спростить життя імігрантам та їхнім нащадкам, які оселилися на території нашої держави. Відповідно, такі групи збережуть свою мову, культуру рідної землі, тоді як рівень нашої культури завдяки подібним законам різко знизиться. З екрана телевізора до нас звертаються російською, переважна більшість російськомовних передач і телесеріалів не дублюється національною мовою. У кращому випадку внизу екрана, маленьким, ледь читабельним шрифтом, подається текстовий аналог. Газети, журнали, Інтернет-сайти, якими зараз цікавиться молодь, – російськомовні. Про який патріотизм чи культуру можна говорити? Багато з нас пам’ятає слова «Без мови немає народу». Це справді так. Сьогодні ми маємо змогу в цьому переконатися.

Без коріння і квітка в’яне, і дерево не росте. Те ж саме відбувається з людиною. Нині для більшості молодих людей наше походження й історія не є пріоритетами. Історію держави знає заледве один з-поміж шести. Про традиції та цінності, які стали надбанням останніх років, краще промовчати. Якою є сучасна молодь? Варто вийти на вулицю, повз тебе пройде з десяток підлітків, які крім того, що потягують із банки пиво, встигають ще й затягнутися цигаркою. З’явитися на громадську подію у вишитій сорочці – сором, підспівувати при звучанні гімну – не модно, брати участь у традиційних конкурсах та забавах – не цікаво. Вся культура молоді вміститься в банку недопитого пива чи недопалену цигарку. Забуваються українські класики – Іван Франко, Леся Українка, Ольга Кобилянська… Так, їх у нас чимало. Але чи знає їх молодь? Можливо, десь чула, та не більше. А все це є якоюсь мірою і наслідком знецінення мови, про яке вже йшлося. Звичайно, не всі одинакові, знайдуться й освічені, культурні, але їх кілька на сотню.

На жаль, наші політики мало зацікавлені у змінах. У них баталії геть іншого рівня. Але пускати все на самоплив не можна.

Раціонально було б запровадити жорсткіші заходи щодо порушення закону про алкогольні напої та тютюнові вироби до 18 років, проводити акції з подібною тематикою на шкільному та міському рівнях. Запровадити комендантську годину для осіб, які молодші 16 років. Дієві програми зі зменшення кількості курців та алкозалежних серед неповнолітніх. Випускати літературу культурно-історичного спрямування, зі зрозумілою для підлітка мовою та прийнятним стилем, примірниками таких видань забезпечити кожного школяра. Збільшити обсяг аудіо-, відео- та друкованої продукції українською мовою. Проводити акції із пропагування українськомовної літератури. Запровадити широкомасштабні конкурси з української мови, літератури та історії. Збільшити ефірний час українською мовою, запровадити обов’язковий український дубляж телепродукції.

Та насамперед подібні зміни варто починати з нас самих. Потрібно звертати увагу на те, що і як говориш, якої мети прагнеш досягти, який приклад показуєш іншим. Це все легко, якщо змінити ставлення до речей, подивитися на темне зі світлого боку, адже великі звершення починаються з перемоги над собою.

автор: ДАНЬКІВ Галина, КОРНЕЛЮК Наталія, НАЛИВАЙКО Леся студентки 2 курсу денної форми навчання спеціальності «Видавнича справа та редагування» Тернопільського коледжу Університету «Україна», місто Тернопіль

час видання: 2012


11/12/2012