Донузлав і пляжі Євпаторії просять порятунку

Донузлав і пляжі Євпаторії просять порятунку

 

5 травня, 2012

Вікторія СКРИПНИК, студентка Університету «Україна».

 

Видобуток піску на озері Донузлав становить загрозу для морського узбережжя Євпаторії. Одна з кращих дитячих оздоровниць України та СНД ризикує втратити свої пляжі.

Донузлав – найглибше у Криму озеро лиманного походження. Ця вузька затока, відділена від моря косою, врізається вглиб півострова на 25 кілометрів. За радянських часів озеро з’єднали з морем, «розірвавши» косу. Нині на Донузлаві будується порт. А оскільки глибина озера недостатня для суден, її штучно поглиблюють, виймаючи з морського дна пісок. Подекуди видобування піску набуло промислових масштабів.

За словами голови Кримської республіканської асоціації «Екологія і світ» Віктора Тарасенка, в цілому з дна озера видобувається до 1 мільйона тонн піску на рік. Завдяки такій “ударній праці” пляжі Євпаторії та Сакського району втрачають 0,5-3 метри на рік. А з ними зникає цілюща грязь і ропа. І при всьому цьому пляжі двох євпаторійських санаторно-курортних установ були номіновані на отримання сертифікату міжнародної програми “Блакитний прапор Європи”, який підтверджує екологічну чистоту прибережних і пляжних територій. Тобто ми втрачаємо пляжі, цінність яких визнали навіть за кордоном!

За останні роки Євпаторія втратила близько 50 метрів узбережжя, а на деяких ділянках – до 100-150 метрів. Особливо це помітно на центральних пляжах міста, де і раніше бракувало місця для всіх відпочиваючих.

Кілька років тому в ситуацію, що склалася навколо євпаторійського узбережжя, намагалися втрутися народні депутати України. Посланці з Києва, оглянувши морський берег, дійшли висновку – місту самостійно не впоратися з проблемою – необхідне державне фінансування. Але грошей і досі немає…

Страждає й озеро Донузлав. За останні півстоліття воно вже встигло пережити чимало: і штучне об’єднання з морем у 1961-му, і військово-морську базу протичовнової авіації.

Екологи забили на сполох давно. Адже на Донузлаві спочатку мали намір переробляти такі небезпечні вантажі, як чавунні окатиші, хімічні добрива, руду, нафту. Втім, пізніше від перевалки нафти та хімічної продукції уряд відмовився, був узятий курс на контейнерні перевезення. Але що насправді можуть побудувати на Донузлаві, не знає ніхто – самого проекту як закінченого і затвердженого документу ще не існує в природі.

До речі, після виведення військово-морської бази з Донузлаву екологія озера значно покращилася. З’явилися навіть мідії – а ці молюски, як і лишайники, живуть лише в чистих водоймах. Уздовж берегової лінії (а вона складає понад 100 кілометрів) розташовані пансіонати й готелі, сюди приїжджають відпочивати гості Криму і мешканці навколишніх населених пунктів. Тут можна займатися віндсерфінгом і дайвінгом. Неподалік є чудовий дельфінарій, де можна навіть поплавати з цими дивовижними тваринами: їхні вольєри розташовані власне в озері, відділені від «відкритої води» лише сіткою. Приваблює Донузлав і рибалок: у більш солоному гирлі водиться морська риба (ставрида, бичок, кефаль, барабулька), а в прісному верхів’ї – товстолоб, короп.

А на озері тим часом продовжують видобувати пісок, пояснюючи це необхідністю поглибити канал, що підводить судна до причалів. Екологи переконані, що врятувати становище можуть альтернативні місця видобутку піску. Наприклад, у Херсонській області або в кримському селищі Зуя Білогорского району.Тільки в ці родовища необхідно інвестувати чимало коштів, щоб почати там розробку.

Набагато легше йти знайомим шляхом, тобто забирати пісок із Донузлава…

автор: Вікторія СКРИПНИК, студентка Університету «Україна»

видання: Трибуна України, час видання: 2012


25/05/2012