Учителю й студенту — необхідна

Учителю й студенту — необхідна 

 

Ми випадково познайомились із книгою професора Василя Шендеровського "Нехай не гасне світ науки" (К.: ВД "Простір", 2009), але мали величезне задоволення. Купити ж цю книгу практично неможливо, але й залишатись байдужими до її змісту не може жоден науковець, викладач чи вчитель, якщо він є патріотом України.

Багатьох наших учених несправедливо позбавлено українського походження — їх і досі іменують російськими — педагога Костянтина Ушинського УРЕ зараховує до "російських педагогів-демократів, основоположників народної школи в Росії", а філософа Памфіла Юркевича — до "великих російських мислителів, що стояли біля підвалин оригінальної філософії". А як не згадати легендарного антрополога Миколу Міклухо-Маклая, якого також зробили росіянином...

Книга містить близько сотні нарисів про видатних учених-українців які є нашою національною гордістю. Автор книги відкриває для нас математиків світового рівня — Георгія Вороного, Мирона Зарицького, Михайла Кравчука, Михайла Чайковського, Пилипа Кулика, Михайла Остроградського та інших українців-математиків, про яких мало хто із нас чув.

Перед читачем постають наші фізики — Микола Пальчиків, Йосип Косоногов, Олександр Смакула, Зенон Храпливий, Іван Пулюй.

Довідуємося про видатних природознавців — Володимира Вернадського, Миколу Гришка, Данила Заболотного, Миколу Мельника, Павла Тутковського, істориків — Олександра Барвінського, Миколу Василенка, Симона Наріжного, географів — Володимира Кубійовича, Юрія Полянського, Степана Рудницького.

Знані в українському мовознавстві Агатангел Кримський, Ярослав Рудницький, Степан Смаль-Стоцький, Пилип Морачевський.

Відомими філософами були Памфіл Юркевич, Володимир Юргенець...

А візьмімо російську літературу. Там же половина етнічних українців: Гоголь, Достоєвський, Нєкрасов, Маяковський, Лєсков — та це ж генії з українською кров'ю.

А тому професор В. Шендеровський наголошує: "Нам потрібно творити внесок України у світову культуру, науку, економіку.., який ставить нас на рівень цивілізованих і вільних народів".

"Український Едісон" — полтавець Микола Пальчиків розробив ефективний метод вивчення електролізу, винайшов електронну фотографію. "Кардинальним відкриттям професора Пальчикова слід уважати винайдений ним прожектор, що захищав прилади — телефон, маяки, гармати, міни від дії на них електронних хвиль стороннього походження... Цього завдання не розв'язали ні Марконі, ні Попов, ні інші вчені і механіки", — з гордістю пише професор В. Шендеровський. Яких же велетів народжує наша земля!

До когорти світочів науки належить і Михайло Турган-Барановський — видатний економіст, який розробив теорію спорадичного виникнення економічної кризи, а також сформулював закон, що лежить в основі сучасного інвестування. Михайло Кравчук — великий математик. Овксентій Богаєвський — хірург зі світовим іменем.

Найвідоміші у світовій практиці винаходи зробили українці. Валентин Глушко сконструював реактивні снаряди для "катюш". Юрій Кондратюк розробив теорію польоту на Місяць, заклав практичні основи космонавтики. Нашому, за визначенням Олеся Гончара, "генієві в обмотках" спорудили пам'ятник на космодромі в США, а його іменем названо кратер на зворотньому боці Місяця.

Українцям належить пріоритет винайдення такого продукту науково-технічної революції, як телебачення. В. Шендеровський наголошує: "Багато вчених із різних країн світу долучили свій талант до з'яви феномену телебачення. Але створити повністю електричну систему передачі на відстань рухомого зображення вперше у світі поталанило нашому співвітчизнику Борису Грабовському".

Із плеяди геніальних українець Ігор Сікорський — усесвітньо відомий авіаконструктор, творець перших у світі гелікоптерів. Борис Бєлінський — учений-біолог, наукові праці якого, зокрема підручник з ембріології, видавали англійською, італійською, іспанською, японською мовами...

Готуючи радіопередачі із циклу "Нехай не гасне світ науки", В. Шендеровський відкривав невідомі факти: " Зовсім недавно ми довідалися про те, що видатний фізик XX століття, лауреат Нобелевської премії французький учений Жорж Шарпак, — не хто, як наш співвітчизник... і прізвище його Георгій Харпак, який народився на Рівненщині, а лауреатом Нобелевської премії став за винахід та вдосконалення детекторів багатодробинкової пропорційної камери".

Як бачимо, українцям є ким і чим пишатися: без відкриттів наших видатних земляків світова історія й наука були б неповними. Серед таких високошановних вчених-українців, яких ми майже забули або не згадуємо їх славетних імен слід назвати Миколу Василенка, який подав ідею створення Української академії наук, Ярослава Рудницького — лицаря ордена Канади, "укладача різнотипних словників, дослідника, який запровадив термін "лінгвоцид".

Хіба ж не варті нашої святобливої поваги природознавці світового рівня: Данило Заболотний — мікробіолог, засновник української епідеміології; Євгеній Оппокін — фундатор української школи гідрологів; Олександр Неприцький-Грановський — біолог-ентомолог, який прислужився піднесенню економічного рівня США; Володимир Кубійович — географ-дослідник Карпатського регіону; Федір Лисенко, який відкрив Шебелинське родовище нафти й газу…

А як же не згадати про великого українського етнографа, громадського та культурного діяча, Володимира Шухевича! Він залишив нам фундаментальне енциклопедичне видання в п'яти (!) томах "Буковина". Ця праця не втратила наукової ваги до сьогодні!

Є у В. Шендеровського нарис про Пилипа Морачевського — ученого, котрий зробив переклад чотирьох канонічних Євангелій українською мовою.

У книзі В. Шендеровського розкривається діяльність багатьох українських учених — імена та подвижницька діяльність яких на його думку належать усьому людству, але народила їх і дала їм крила для злету українська земля.

Наша щира подяка Любові Демко — студентці Львівського національного університету імені Івана Франка, яка виступила 14 жовтня 2010 року в "Літературній Україні" з чудовою статтею про творчу діяльність В. Шендеровського під назвою "Крила для злету дала українська земля". Але цього не досить! Не досить і нашої статті. Тому що книга В. Шендеровського має бути в кожній школі і вищому навчальному закладі, в особистій бібліотеці кожного викладача і вчителя, якщо ми хочемо виховати з кожного учня і студента палкого українця, який би любив рідну Україну, пишався її внеском у світову науку і старався завжди бути корисним своєму славному народові.

А тому ми звертаємось до Міністерства освіти, науки, молоді та спорту і Національної академії педагогічних наук України присвоїти книзі вельмишановного професора В. Шендеровського "Нехай не гасне світ науки" назву навчального посібника та організувати замовлення на його перевидання масовим тиражем у необхідній кількості для задоволення потреб системи вищої і загальноосвітньої школи. І ми виховаємо палких патріотів України! А автора посібника — професора В. Шендеровського — відзначити найвищими нагородами, які мають Міністерство освіти, науки, молоді та спорту і Національна академія педагогічних наук України.

 

П.М. Щербань,

професор, заслужений учитель України, довічний Президентський стипендіат за особливі заслуги в науці й освіті, інвалід II групи ВВВ, Уманський педагогічний університет.

 

П.М. Щербань,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної роботи Полтавського інституту економіки і права ВНЗ ВМУРоЛ "Україна"

 

М.П. Щербань,

доцент кафедри філософії, психології і педагогіки Полтавської державної аграрної академії

 

м.Полтава

автор: П.М. Щербань, професор, заслужений учитель України, довічний Президентський стипендіат за особливі заслуги в науці й освіті, інвалід II групи ВВВ, Уманський педагогічний університет; П.М. Щербань, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної роботи Полтавського інституту економіки і права Університету "Україна"; М.П. Щербань, доцент кафедри філософії, психології і педагогіки Полтавської державної аграрної академії П.М. Щербань, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної роботи Полтавського інституту економіки і права ВНЗ ВМУРоЛ "Україна" М.П. Щербань, доцент кафедри філософії, психології і педагогіки Полтавської державної аграрної академії

час видання: 2012


22/05/2012