Український народ у Другій світовій війні

Український народ у Другій світовій війні

 

Розв’язавши Другу світову війну, ні Гітлер ні Сталін не мислили про перемогу без використання могутніх продуктивних сил і стратегічно важливого положення України.

Із перших днів війни тисячі українців, які перебували в польських збройних силах, брали участь у запеклих боях із фашистськими загарбниками, а після нападу СРСР 17 вересня 1939 р. на Польщу змушені були воювати з українцями Червоної армії.

У процесі радянізації Західної України сталінським режимом протягом 1939-1940 рр. було репресовано й депортовано у північно-східні регіони СРСР понад 1 173 тис. осіб, що становить 10 % населення краю. Більшість із них – українці, близько 352 тис. поляків.

У роки Великої Вітчизняної війни територія України перетворилася на місце гігантського двобою між радянськими та німецькими військами. Протягом червня-листопада 1941 р. Червона армія втритила близько 5 млн. вояків. У полон потрапили 3,8 млн солдатів і офіцерів, серед яких 1,5 млн становили українці. До кінця року збройні сили СРСР втратили 67 % стрілецької зброї, 91 % танків і самохідних артилерійських установок, 90 % гармат і мінометів, 90 % бойових літаків. Втрати німців становили 245 тис. вбитих і поранених, 12 тис. пропали без вісті. Сталін 6 листопада 1940 р. заявив на засіданні Московської ради депутатів трудящих, що Червона армія втратила 350 тис. воїнів убитими, 378 тис. пропали без вісті і 1 020 тис. поранені. Ворог, за його словами, втратив 4,5 млн солдатів і офіцерів, що не відповідало дійсності.

Оперативне поповнення лав діючої армії в перші місяці війни проводили переважно за рахунок населення України. У результаті мобілізаційних заходів, а також надходження бійців і офіцерів із винищувальних батальйонів і загонів народного ополчення з республіки до армії та флоту в цей період було направлено близько 3 185 тис. осіб. «Є підстави вважати, – пише дослідник цієї проблеми В. Гриневич, – що в частинах і з’єднаннях, які билися в Україні 1941 р., мешканці республіки становили не менше 50 % особового складу».

Після трагічних поразок на фронтах 1941-1942 рр., захоплення в полон мільйонів радянських воїнів і повної окупації України кількість українців у Червоній армії значно зменшилась і становила на початок 1943 р. 11-12 % - другу за чисельністю після росіян національну групу.

Кількість воїнів-українців в армії знову зросла з початком визволення України від німецьких загарбників. На початок 1944 р. у військах 1-го Українського фронту налічувалося 200 тис. українців, 2-го – 66 352, 3-го – 140 882 (росіян, зокрема уродженців України, тут було майже 300 тис.).

Призовників, не навчених військової справи, зразу кидали в бій, нерідко без зброї. У другій половині 1944 р. мобілізація населення України до збройних сил зростала. У загальновійськових арміях 1-го Українського фронту мешканці республіки становили від 60 до 80 %. А в окремих арміях 2-го і 3-го Українських фронтів, що билися вже за межами України, відсоток українців перевищував 50. українці переважали в піхотних частинах серед рядового складу, а там, де була потрібна спеціальна підготовка, і серед командирів вони не стали найчисленнішою національною групою. Як зазначають дослідники, упродовж 1943-45 рр. червоноармійцями стали близько 4,5 мешканців республіки.

Протягом 1942-45 рр. сталінський режим здійснював в Україні достроковий призов до збройних сил сімнадцятирічних юнаків. На березень 1945 р. у чотирьох військових округах України було мобілізовано понад 265 тисяч. Нині відомо, що кількість українців, які пройшли війну в складі збойних сил СРСР, – не менше 4,5 млн, що часто наводили в дослідженнях, написаних за радянської доби.

Значних масштабів сягала і мобілізація жінок. Армія потребувала медсестер, снайперів, телефоністок, стенографісток, друкарок, куховарок, праль тощо. Понад 2 млн жінок із республік Радянського Союзу брали участь у війні, 800 тис. із яких перебували безпосередньо на фронті.

Із 22 червня 1941 р. до 2 вересня 1945 р. сталінський режим мобілізував у Червону армію близько 24,5 млн громадян на додачу до тих 5,5 млн, які перебували в лавах до початку війни Німеччини з СРСР. І це без мобілізації на війну з Фінляндією і Польщею у 1938-1940 рр., без військ НКВС і НКДБ. У збройні сили Німеччини було мобілізовано понад 16 млн людей.

За мужність і хоробрість, виявлені в боротьбі з ворогом, 2,5 млн мешканців України було нагороджено орденами і медалями, понад 2 тис. удостоєно звання Героя Радянського Союзу, зокрема 32 – двічі, один – тричі.

 

Петро Чернега,

доктор історичних наук, професор,

завідувач кафедри етнології

Національного педагогічного

університету ім. М. Драгоманова

автор: Петро Чернега, доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри етнології Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова

видання: Газета "Університет "Україна", час видання: 2010


08/11/2010