Свято мистецтва і краси

Свято мистецтва і краси

 

Нещодавно до смт. Макарова, що у Київській області, з’їхалися гості з Баришівського, Таращанського, Обухівського, Кагарлицького та інших районів Київщини. Відзначали свято з розмахом – на всій території парку, що прилягає до стадіону, стояли кіоски з морозивом, солодощами, напоями. Було також багато розваг, серед яких – богатирські ігри (змагання з силового багатоборства важкоатлетів), зона лицарів (виступи клубів історичної реконструкції).

Та найбільше мене як людину творчу цікавило те, без чого майже не обходиться жодне свято: Слобода майстрів – майстер-класи з національних традиційних ремесел, а також – виставка-продаж виробів народних майстрів. А там було на що подивитися: і кролевецькі рушники, і в’язані серветки, і вироби з бісеру, і писанки, і ляльки-мотанки.

До глибини душі мене вразили дерев’яні композиції мешканця с. Стайки Кагарлицького району, заслуженого майстра України Анатолія Євлогієва. Дивлячись на ці витвори мистецтва, мимоволі починаєш згадувати про те, хто ти, якого роду-племені.

Перша композиція – «Козаки» – у формі підсвічника на три свічки зображує три покоління козаків – дід, батько і син. Це не просто композиція. Це як триєдина сутність нашого буття, адже ні минуле, ні майбутнє, ні сьогодення неможливі без тісного взаємозв’язку. Цікавою є і друга композиція – «Душі криниця», центральною частиною якої є родина. Звичайна українська родина – батько, мати, дитина. Не меншу цікавість викликає і третя композиція – «Черняхівська культура».

Неймовірне відчуття затишку було в тих роботах. Можливо тому, що дерево – одвічний символ нашого народу і крокує поруч із людиною від епохи до епохи. Так само, як глина.

Звичайна глина в руках мешканки міста Обухів Антоніни Галузи, яка теж представляла свої вироби на виставці. А вироби ті, як уже зрозуміло, – з глини. Глечики – великі і маленькі – просто виблискували на сонечку. Та не просто блищали, а несли у собі сяйво домашнього вогнища, тепло бабусиної печі…

Поблукавши отак між рядів із квітучою вишивкою, прадавніми ляльками-мотанками чи пахучими польовими квітами, починаєш розуміти, що в таких нехитрих і водночас геніальних витворах народного мистецтва живе душа України. Живе справжня Україна.

Адже, як говорив Григорій Савич Сковорода про людину: «Ти сновид твоєї дійсної Людини. Ти – риза, а вона – тіло. Ти – привид, а вона у тобі – правда». Якщо ж державу, народ вважати єдиним організмом, «людиною», то справжня Україна – це не її зовнішня сторона, «риза», «привид», як от політика чи економіка, а саме внутрішня – «тіло», «правда», що закодована у вишитих рушниках, виробах із соломки та дерева, прадавніх ляльках-мотанках чи кераміці.

Намилувавшись досхочу виробами народних майстрів, бажаючі могли піти до арт-сцени та головної сцени, де виступали артисти майже з усіх куточків Київщини. Лунала і народна, і сучасна пісня. Як уже говорилося, виступали багато артистів, серед них – співачка Елеонора Скиданова та молодий цікавий рок-гурт «Кашемір».

Кульмінацією свята сміливо можна назвати виступ відомої групи «Друга ріка». Валерій Харчишин і компанія подарували глядачам такі хіти, як «Кінець світу», «Cosmozoo», «Пропоную мир» та багато інших.

 

Світлана Патра,

студентка-заочниця V курсу

Інституту філології та масових комунікацій

автор: Світлана Патра

час видання: 2010


02/09/2010