Шлях до успіху

ШЛЯХ ДО УСПІХУ

 

З того часу, як Україна стала незалежною державою, з'явилося багато проблем, пов'язаних із політичним, економічним розвитком нашого суспільства. Могло б здатися, на перший погляд, враховуючи низький рівень соціального забезпечення населення, що проблеми реформування політичних і економічних сфер виступають на перший план. Але визначальними все ж таки повинні бути проблеми духовного розвитку.

На сучасному етапі Україна знаходиться в такій ситуації, коли існує загроза поглинання її культури іншою, тобто російською. Реалії сьогодення свідчать, що більшість українців виявляють неповагу до здобутків національної культури, мови, традицій, віддаючи перевагу чужій, інколи малозрозумілій культурі.

Коли ж з гуркотом упала залізна декларована завіса незалежності, виявилося, що по той бік неї нас не існує. Україну мало хто знає, її все ще плутають із Росією, її проблеми для світу неактуальні. Виявляється, що майже ніде в університетах світу немає українських кафедр, все сприймається крізь призму русистики, що в діаспорі молодь українського походження захищає докторські з російських дисциплін. Саме це є однією з найважливіших проблем для нас — українців, яких віками позбавляли права на гідне існування шляхом духовного і фізичного знищення.

Отже, в Україні гостро постає проблема щодо розробки своєї гуманітарної політики, її стратегії та пріоритету. Головне завдання полягає в тому, щоб закріпити в масах, особливо у підростаючого покоління, вияв поваги щодо власної культурної традиції. Тільки тоді, коли ми усвідомимо свою приналежність до певної культури, ми зможемо творити та розвивати нашу державу, зосередивши свою увагу вже на більш конкретизованих проблемах.

Оскільки Україна перебуває у стані розвитку, то саме нам, молодому поколінню, випадає велика честь стати її будівником. Виступаючи на міжнародних конференціях, беручи активну участь у громадському житті, ми тим самим зможемо довести, що українська спадщина заслуговує на шановане місце серед високорозвинених культур світу. Тобто залишається тільки одне — прокинутися і взяти в руки найміцнішу зброю — слово.

 

Лілія КАНЕВСЬКА,

студентка І курсу

(спеціальність «Міжнародна інформація»),

Газета «Університет «Україна», №9, 2002

автор: Лілія Каневська, студентка І курсу (спеціальність «Міжнародна інформація»)

видання: Газета «Університет «Україна», №9, 2002, час видання: 2002


27/02/2010