Українці повинні перемогти в собі комплекс меншовартості

 

Наше майбутнє – це наслідок дій, здійснених у минулому. Майбутність держави визначається суміжністю ситуацій, спричинених дією внутрішніх та зовнішніх факторів у минулому. Процес надто складний та багатогранний для простого пояснення.

Людство, подібно машині, завжди мчало по часовій дорозі, освічуючи фарами лише декілька десятків метрів перед собою в тумані майбутнього. Для вивчення та прогнозування майбутнього була створена наука футурологія. Пробують прогнозувати його також екстрасенси, віщуни та астрологи Але, на жаль, навіть найвизначнішим футурологам і найсильнішим екстрасенсам не вдається абсолютно яскраво та чітко освітити світлом часову млу.

Що ж нас чекає в темноті нічної дороги, схованої за горизонтом розуміння? На це питання дають відповідь безліч наукових праць і релігійних трактатів, фантастичних романів та філософських праць. Кожен із нас може знайти в них свою суть і правду, свій спектр світла істини. Розмірковуючи над працями, можна отримати безліч висновків, поєднуючи в синтезі та аналізі добре і зле, швидкоплинне і вічне, прекрасне і гидке. Знайти консенсус, вивівши щось особливе та вірогідне, ніж кожна з основ, але, разом із тим, не досконале, як і кожна людина. Все, що ми можемо, – це зменшити кількість помилок до мінімуму.

Моя думка не претендує ні на абсолютну істину, ні на винятковість – просто ще один крок маленької істоти, на ім’я Людина, зрозуміти себе і велетенський світ навколо. Набір думок і висновків на основі фактів. Політ думок та фантазій.

Наскільки відомо, час – це порівняльна міра руху матерії, що слугує також порівняльною координатою системи простору-часу. Ніхто не може сказати точно, що це за явище і чому у нього лише один напрям, пояснити закони та властивості часового руху. Проте кожен має змогу приймати послідовність рішень, що призведуть до певних наслідків не лише для нього, але й для інших людей.

Це стосується і держав. Вони – люди з власним характером, життєписом, злетами і падіннями. Ніби гігантські колоніальні організми із власними неповторними характеристиками, що керуються колективним розумом громадян. І цей організм, рухаючись по спіралі часу, змінюється як фізично, так і духовно: росте, міняється, вдосконалюється, деградує, потрапляє під вплив інших організмів, розчиняється в них або породжує нові колонії. Будь-який виклик історії може мати дві основні розв'язки – оптимальний для певного народу чи той, що веде до краху. За А. Тойнбі, до причин загибелі цивілізації належать егоїзм правлячої верхівки, а також консерватизм і лінощі населення. Співставляючи ці причини із сьогоднішньою ситуацією, бачимо не найкращу картину. Українці подібні геніальній дитині, що проіснувала все життя в підземеллі і вийшла назовні. Ми не знаємо, що робити з раптовою свободою, соромимося своєї суті, боїмося великих дядьків навколо і мимоволі тулимося до них, шукаючи захисту. З цієї точки зору – лише дві дороги: або ріст і дозрівання, або деградація і розпад із повільним розчиненням в інших культурах.

Зупинимося на оптимістичному сценарії розвитку Українського суспільства, але без казкових міфів – безкоштовний сир буває лише в мишоловці. Без наполегливої праці кожного громадянина вищеперелічене буде неможливим.

Ось кілька факторів, що, на думку багатьох науковців, найбільш впливатимуть на подальший розвиток України:

1) Стан громадян. Будь-якій країні для піднесення потрібні освічені, вільно думаючі громадяни. Чим їх більше і чим вони згуртованіші, тим більше прогресує держава. Даючи українцям освіту, можна значно підвищити темпи прогресу Вітчизни. Вкладені в освіту інвестиції таким чином повернуться у майбутньому у вигляді кваліфікованих кадрів.

2) Інвестування в галузі технологій, особливо інформаційних.

3) Культ братерства і прогресу, інформаційна боротьба зі шкідливими звичками, широке розповсюдження за допомогою ЗМІ ідей самовдосконалення, толерантності, взаємодопомоги значно прискорять розвиток суспільства.

4) Інтеграція з Росією та з Євросоюзом, активна співпраця з іншими країнами. Використання географічного розташування України в ролі містка між Європою та Азією.

5) Відбір людей із наймолодшого віку та їхня освіта згідно із психологічними особливостями і талантами.

А ось такі фактори, навпаки, будуть перешкоджати розвитку держави.

  1. Менталітет людей, їхні рамки, досвід робити так, а не інакше. Відкидання технологічних досягнень зі звички або зі страху, бажання йти простішою дорогою. Довічні проблеми українців – відсутність єдності, постійні суперечки і чвари.
  2. Неосвіченими людьми легше керувати. Письменники, журналісти та інтелігенція завжди зазнавали першочергових репресій з боку режимів.
  3. Конкуренція з боку інших країн. Ні одна держава не забезпечить українцям світлого майбутнього, якщо вони самі його собі не збудують. Ніхто не буде укладати угоди собі на збиток. Визнання і повагу міжнародної спільноти може отримати лише розвинута демократична держава з гуманістичними цінностями.
  4. Люди повинні перебороти страх бути собою. Згадаємо Івана Франка з його просвітницькими ідеями, які не розуміла навіть частина вітчизняної інтелігенції, чи Тараса Шевченка, засланого за свою творчість. Чи могли ці видатні, безперечно розумні і талановиті люди, багато жити, якби творили проти власної совісті? Безперечно, так, але вони вирішили бути собою, за що були засуджені.

Для вирішення цих проблем потрібно дати людям ідею, яка б об'єднала регіони України в єдине ціле у прагненні до розвитку. Ця ідея повинна базуватися на менталітеті українців із урахуванням історичних та психологічних нюансів. Українці повинні перемогти в собі комплекс меншовартості, зрозуміти, що вони нічим не гірші за інших. Віра в те, що всі люди можуть і повинні добиватися успіху і кожен землянин заслуговує на щастя, має бути у кожного українця.

Отже, якщо українці не помиляться у виборі, через пару десятків років Україна стане однією з провідних країн світу і Євросоюзу. Яке майбутнє чекає на українців у такому разі? Підвищення рівня життя, безліч цікавих винаходів, інформаційна ера, технологічний прогрес, вирішення нових проблем типу міграції чи забруднення атмосфери. Звичайно... Але є і зовсім неочікувані події, прогнозовані на 2030-2035 роки на основі закону Мура (емпіричного спостереження, згідно з яким місткість нових мікросхем через періоди в 18-24 місяці зростає приблизно вдвічі): земна цивілізація на цей період досягне етапу сингулярності, що кардинально змінить потік людської історії, даючи людям безліч нових можливостей, наприклад, створення штучного інтелекту, машин, здатних до відтворення інтеграції людини і машини та розвитку біотехнологій. Ріст інформатизації, світової інтеграції та глобалізації зітре культурні і мовні рамки, якщо вони не будуть збережені людством штучно. Прогрес буде настільки швидким і складним, що перестане сприйматися людським мозком, це стане кінцем людства у тому сенсі, в якому ми його розуміємо зараз, і зародженням нової цивілізації, що буде радикально відрізнятися від усього, що ми знаємо до цих пір...

 

Ігор Хлопик,

студент 5 курсу денної форми навчання

(спеціальність «Документознавство та інформаційна діяльність»)

Білоцерківського інституту економіки та управління

Університету «Україна»

Газета «Університет «Україна» №5-6, 2013

автор: Ігор Хлопик, студент 5 курсу денної форми навчання (спеціальність «Документознавство та інформаційна діяльність») Білоцерківського інституту економіки та управління Університету «Україна»

видання: Газета «Університет «Україна» №5-6, 2013, час видання: 2013


04/02/2014