Українське дежавю...

УКРАЇНСЬКЕ ДЕЖАВЮ…

 

Олена МАЧУЛЬСЬКА,

студентський Медіа-центр Університету «Україна»

 

«Слава Україні! Героям слава!», «Вставай, мила моя, вставай!» − цими гаслами зараз живе Україна. Народ, як ніколи, об’єднався. Народ, як ніколи, в унісон кричить – МИ ГІДНІ КРАЩОГО! Народ, як ніколи, терпить і бореться. Його ставлять на коліна, а він піднімається.

Події останніх тижнів сколихнули всю Україну. Чутки про «початок кінця України» облетіли усі куточки нашої держави, в усіх на вустах слова «Україна – це Європа». Прагнучи спільної мети, люди відстоюють свою думку, іноді, навіть, кров’ю.

Столиця стала прихистком для українців, які, кидаючи все, їдуть з усіх регіонів до Києва, аби докричатися до чинної влади. Який день усе це триває, але українці продовжують вимагати своє, з різних міст їдуть десятки автобусів та машин із мітингувальниками. Ціль одна: Україну − в Європу.

Українське Дежавю. Чи не так? Уже таке було, а, можливо, воно і не закінчувалося… Просто був зменшений темп та напруга серед народу… Україна повставала і раніше. Не треба заглядати далеко в минуле, візьмемо за приклад Помаранчеву революцію 2004 року. Українці, не стерпівши свавілля та несправедливості, об’єднали свої сили і пішли на пролом за правду та чесне ім’я України.

Та сьогоднішній Євромайдан − далеко не Помаранчева революція. Тут повстали не політичні сили, тут повстали не за чергового лідера, тут повстали громадяни, які хочуть самі визначати свою дорогу і своє майбутнє, громадяни, які вже стомилися від брехливих декларацій урядовців, що прагнуть лише збагачення і не поважають свій народ. Тут повстали громадяни, які хочуть жити за законами Конституції, а не за законами свавілля так званих «слуг народу».

Євромайдан – це те, чим Україна живе останній місяць. На нього дуже велика надія. Якщо українці підуть з Євромайдану, то думка народу, в подальшому, буде просто пустим звуком. Незламність людей все-таки дасть бажані результати. Можливо, не відразу, але покращення буде, я в цьому переконана.

Мене обурює застосування сили до людей з боку правоохоронців. Особливо до студентів та журналістів. А чи не найважливіша саме їхня думка? Мабуть, важлива. Бо студенти – це майбутнє, а журналісти – це люди, які відстоюють чесне майбутнє. І за це вони ще й отримують? Це точно українське Дежавю.

Хотілося б одного, щоб це Дежавю закінчилося не так, як зазвичай бувало (знову Україна під упливом якогось клану…), а НА БЛАГО ДЕРЖАВІ ТА НАРОДУ.

 

Головне, УКРАЇНЦІ, не відступайте!

автор: Олена Мачульська

час видання: 2013


19/12/2013