Смертельна загроза інтелекту української нації

СМЕРТЕЛЬНА ЗАГРОЗА ІНТЕЛЕКТУ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ

Репліка, або крик душі!!!

 

Останнім часом проблеми, пов'язані з гральним бізнесом, набувають все більш загрозливого характеру. Величезна кількість українців-мешканців мегаполісів страждає ігроманією - небезпечною хворобою, порівнюваною з наркоманією й алкоголізмом. Азартна гра дуже негативно відбивається на здоров'ї людини. Вона викликає звикання, а власники ігрових автоматів не доносять до людей доступно достовірну інформацію про особливість всього цього процесу – адже це не просто гра. Наслідком хворобливої пристрасті городян до ігор стало і загострення криміногенної ситуації у країні. Ігроман не зупиниться ні перед чим, щоб добути гроші для гри. На перших порах необхідно віддалити гральні заклади від об'єктів соціальної інфраструктури. Проте до повного вирішення проблеми ще дуже далеко. Спочатку необхідно заборонити розміщення об'єктів грального бізнесу в нежилих приміщеннях житлових будинків. Повністю викоренити це зло відразу неможливо. Дуже важливим стимулом є величезний прибуток власників цих закладів. Тому необхідно різко знизити прибутки гральних закладів шляхом введення прогресивного податку на прибуток. Адже доходи від ігрових залів не виправдовують заподіяної городянам шкоди.

Гральний бізнес – рано чи пізно – доведеться згортати. Він наносить достатньо багато шкоди, і користь у вигляді якихось отримуваних податків, значно менша, ніж та шкода, яку наносить хвороблива пристрасть до азартних ігор. Треба чітко дати зрозуміти «автоматникам», що в них ще є час диверсифікувати гральний бізнес, вкласти гроші в щось інше.

Близько 500 тис. осіб у всьому світі закінчують життя самогубством на ґрунті ігроманії. А в США і Франції вже існують 3 клініки по лікуванню хворих на це психічне захворювання. Викоренити зовсім такі пороки, як ігроманія, неможливо. Тому, щоб покінчити з таким злом, треба змінити вектор розвитку країни. Така проблема властива будь-якому вільному суспільству.

Щоб зрозуміти, що відбувається в організмі людини під час гри, учені звернулися до таких потужних діагностичних інструментів, як установки функціонального магніторезонансного зображення (FMRI), що дозволяють проникати безпосередньо в мозок граючої людини.

 В ході досліджень, які проводилися Військово-медичною школою Гарварду спільно з іншими науковими установами Сполучених Штатів, учені спостерігали за гравцями, які брали участь у шоу «Колесо фортуни». При цьому в центрі уваги були області мозку, відомі тим, що вони мають відношення до обробки допаміну, хімічного агента, який виділяється мозком під час прийому наркотиків або алкоголю, викликаючи при цьому відчуття задоволення. Саме ці ділянки мозку освітлювали на екрані FMRI, причому не тільки тоді, коли люди вигравали, але й тоді, коли вони лише сподівалися на виграш, - точна аналогія передчуття майбутньої ейфорії у наркоманів і алкоголіків. Це ставить азартну гру в один ряд з іншими нейробіологічними залежностями.

Українським законодавством заборонено встановлювати ігрові автомати як поза приміщеннями, так і біля учбових закладів. Але бандити – «однорукі» або справжні – споконвіку звикли грабувати людей саме на вулиці. На те вони і «бандити», щоб ігнорувати законодавство, особливо, якщо воно українське, а у гральних автоматів за плечима солідний іноземно-ганстерский родовід. Нові власники перепрофілюють продовольчі магазини, кафе, підприємства громадського харчування на «Салони ігрових автоматів».

Чиновники здійснюють рейди по перевірці ігрових автоматів, перераховують їх, але їх повноваження далі за просту арифметичну дію не розповсюджуються. Прийняті після цього розпливчаті рішення і постанови пускаються по колу, замість того, щоб прийняти рішучі дії з викорінювання цього страшного лиха, що приносить горе і страждання ігроманам та їх сім'ям. Не виключено, що коли кишені звільняються від «зайвих» гривень, українські ігромани стенають на іноземний зразок – точно так, як це роблять мільйони їх попередників десь у Чікаго або Лас-Вегасі.

Учені створили умовно портрет ігромана:

Він – невезучий авантюрист. Психологи виділили типові риси людини, яка спалює життя на автоматах:

Мешканець мегаполісу, нещасливий в сімейному житті, незадоволений професійним і соціальним статусом, 16-60 років, авантюрист за характером, знервований, підпадає під вплив інших людей, перебуває у світі ілюзій, відчуває часті і різкі перепади настрою, скандальний, віддає перевагу конфліктному способу з'ясування стосунків, схильний до імпульсних вчинків, серед ігроманів 85% чоловіків, 10% жінок, решта - неповнолітня молодь.

Ігрові автомати штовхають людей на злочини. Діти прогулюють заняття у школах, гаючи час біля автоматів. Молодь, часто неповнолітня, увійшовши в азарт, програє всі гроші. Після цього деякі з них ідуть на крадіжку або пограбування, щоб поповнити свою кишеню.

Треба, щоб Законодавча і Виконавча влада прийняли відповідні закони для викорінення цього зла, а органи Внутрішніх справ впритул зайнялися перевіркою того, наскільки законно встановлені в містах ігрові автомати. Необхідно провести низку заходів для обмеження їх роботи, і тоді вжиті заходи дадуть хоч якісь результати. Необхідно регулярно і систематично проводити перевірку комерційної діяльності підприємців і лише після цього можна чекати на реальні результати заходів щодо обмеження роботи гральних закладів.

На перших порах треба надати можливість власникам гральних закладів розміщувати свій бізнес у промислових зонах і на землях сільгосппризначення, а не в зонах житлової забудови і суспільно-ділових зонах. Треба перейти (на перших порах) у новий формат ігрових зон.

Цей бізнес спрямований проти простих, небагатих людей. Заможна людина не топтатиметься біля звичайних автоматів, вона поїде до ігрового клубу, казино. А пересічний городянин, схильний до азартних ігор, побачивши по дорозі гральний заклад, уже готовий віддати останні кровні. Біля шкіл побудували ці заклади. Школярі як мухи на мед злітаються до ігрових автоматів. Витрачають гроші, які батьки дбайливо виділяють їм на сніданки. Де вони потім братимуть гроші? Адже ігроманія затягує дуже сильно й ігровий «апетит» розростається по наростаючій кривій.

Ці «культурні» заклади розтлівають душі та інтелект української нації. Скільки горя і нещастя несуть ці звеселяльно-розважальні заклади в сім'ї простих трудівників і пенсіонерів, школярів і студентів. Це можна класифікувати одним влучним словом – ЗЛОЧИН.

У Росії це питання вирішується кардинально і однозначно: винесення подібних «культурних» закладів далеко за межу цивілізації, ДАЛЕКО ЗА МІСЬКУ МЕЖУ. Чом би нам не запозичити подібний позитивний досвід у спорідненого слов'янського народу?

Руйнуються сім'ї, скоюються злочини, а міські і районні власті уподібнюються страусові: голову в пісок – так простіше і легше. А може це приносить величезний дохід? Тоді чом би не легалізувати проституцію з будинками терпимості і наркобізнес? Адже доходи цілком соизмеримы. З ігровими автоматами боротися не просто потрібно, а необхідно.

 Необхідно розробити і утвердить законопроект про заборону грального бізнесу в містах, винесенні його далеко за межі міста, керуючись, перш за все, інтересами громадян України, а не чиєю б то не було комерційною вигодою.

 Хочеться закінчити крилатою фразою Остапа Бендера: «Панове! Почому нині опіум для народу?»!

 

Ігор Александров (Конвісер Ігор Олександрович)

автор: Ігор Александров (Конвісер Ігор Олександрович)

час видання: 2010


25/02/2010