Неймовірні пригоди наших слів в Італії

Неймовірні пригоди наших слів в Італії

 

Для того, щоб відвідувати Італію, не знаючи італійської мови, потрібно мати міцні нерви.

Не встигли ви зійти з літака, як на вас чекає перше мовне випробування. Так-так, просто в аеропорту. Це табличка з написом «Dogana». І найнеприємніше те, що ви ту «догану» мусите пройти обов’язково, бо в обхід митниці ідуть лише нечесні люди, а ви до них не належите, правда?

Нарешті «догана» позаду, ви залишили аеропорт і хоробро простуєте вулицею. Але як дістатися готелю? Певно, треба «допомога залу». Спитаємо ось того привітного юнака-італійця. Він перейнявся вашою проблемою і намагається пояснити вам дорогу, вживаючи «кара», «курва» та «дура». Ви вже червонієте й обурюєтесь? Не варто, адже хлопець лишень із властивою італійцям люб’язністю назвав вас «дорогóю» (cara), мав на увазі поворот (curva) і те, що ваша мандрівка триватиме (dura) довго. Мабуть, наступного разу варто попросити співрозмовника говорити «п’яно» (piano), тобто повільно, щоб краще розуміти?..

Дорогою варто було б чимось підживитися. А ось і крамничка. Продавець ввічливо питає: «Che cosa Lei vuole?» («Ке коза лей вуоле?»), але має на увазі зовсім не козу, а «що б Ви хотіли?» (cosa дослівно значить «річ»). Та ще він, вочевидь, у доброму гуморі, бо додає: «Di più?» (тобто найбільше). Ви вихоплюєте знайоме слово «п’ю» («più») і показуєте на пачку соку. Продавець перепитує: «Succo («Сукко?»)...

Добре, сік не берете від гріха подалі, але що ж купити? Варто було б локшину, але на ній чомусь написано «паста» (pasta)... Жартома питаєте про «salo» («я солю»), а продавець невідомо чому хапає сіль. Ви хитаєте головою, що, мовляв, солі не треба... але не заперечуйте, у крамничці ви з продавцем самі (soli)!

По тому, як усе-таки розберетеся з козами, соком, пастою та бажаннями і попросите «великий і смачний torto» (тобто провину), краще не питайте у продавця про torba, щоб донести покупки. Ну самі подумайте: звідки він знає, де придбати торф? Він знає тільки про torta (торт)! Тим паче, що зараз він зайнятий: виганяє з вітрини vespa (осу тобто), чий volo (політ) був досить-таки нахабним, ще й до того вона зовсім безсоромно вкусила вас. Тож продавець, охоплений співчуттям до нещасного іноземця, тепер пропонує вам безкоштовно кураре (curare). Ви злякано рвонули з крамниці, щоб цей дивний чолов’яга не отруїв вас? Даремно. Вам же так люб’язно запропонували полікуватися. І що тепер робитимете? Правильно — підвищуватимете опір організму.

Але їсти хочеться. Ну що ж, підемо на базар, це тут недалеко. Симпатичний продавець протилежної статі зазирає вам в очі і знову згадує козу. Але ми вже вчені і знаємо, що та коза означає. Тож упевнено показуємо на інжир і просимо «ось ті figa». Бідні ви. Ні, справді вам щиро співчуваю. Знаєте, що значить оте слово на f? Ні, не «дуля». Ще гірше. Це одна з брутальних лайок. Ліричний відступ: як надумаєте попросити мідії (cozza), то у жодному разі не поміняйте місцями голосні, бо вийде ще гірша лайка.

Отже, з їжею не склалось. Доведеться купувати подарунки. Своїм маленьким племінницям-росіянкам Ірі, Галині та Еллі можна було б подарувати стрічки (до речі, ira означає «гнів», gallina — «курка», а ella... ні, нічого жахливого, просто «вона». Їхньому товаришу Андрію, певно, було б дуже приємно дізнатися, що andrei значить «я пішов би»). Але ви тепер розумні, тож «стрічка» не скажете (хтозна, що це значить у цих дивних італійців). Скажете російською «lenta». Цікаво, а що, саме «маленька» ви попросили? Продавець на мигах пояснює вам, щó саме ви тільки що сказали. Не треба обурюватись: «Мале ми не хочемо!» Адже всі й так знають, що зла (male) ви дійсно не бажали. І не треба вказувати продавцеві, що, мовляв, склади покупки акуратно! Навіщо подарунок складати сумно (accorato)?

Щоб трохи заспокоїтися, купуєте газету. Там теж можна знайти чимало цікавого. Наприклад, серед оголошень про роботу цілком може стояти «balia» (ні-ні, бочок тут не наймають, шукають всього лише няньку). У статтях можуть згадуватися труппе (truppe), тобто війська, бранка (branca), тобто галузь, та ламенте (lamente), тобто скарги. А якийсь із політиків цілком може виявитись віче (vice), тобто боягузливим...

А знаєте, тут в Італії все-таки непогано! Наступного року ви обов’язково приїдете знову, ще й прихопите всю свою фамілья (famiglia, сім’ю)!

 

Марія Мар’єнко,

студентка IV курсу факультету філології та масових комунікацій,

Газета «Університет «Україна», №7-8, 2009

автор: Марія Мар’єнко, студентка IV курсу факультету філології та масових комунікацій

видання: Газета «Університет «Україна», №7-8, 2009, час видання: 2009


25/02/2010