Мова міжнародного спілкування

Мова міжнародного спілкування

 

З давніх-давен, ще від часів будівництва Вавилонської вежі, людство мріяло про мову взаєморозуміння. За цей час люди багато разів досягали порозуміння. Тож уже здавна успішно функціонують багато міжнародних мов. Серед них: нотний запис музики, фізичні, хімічні та математичні формули, правила дорожнього руху, правила футболу, тенісу та інших ігор. Усі ці мови не належать якійсь країні - вони нейтральні, тобто міжнародні. На наш час бракує лише мови безпосереднього спілкування представників різних країн та народів.

Ще від Олександра Македонського і дотепер відомі майже 900 проектів такої мови. Але з них тільки одна - есперанто - досягла рівня розмовної та літературної мови. Про це свідчить той факт, що з 1993 року в міжнародному літературному Пен-клубі існує есперантська секція.

З усіх авторів проектів міжнародних мов поталанило лише польському лікарю-окулісту Людовіку Заменгофу, якому вдалось знайти той оптимальний мінімум, покладений в основу цієї мови. Перший підручник для вивчення есперанто вийшов у 1887 році. За даними французької газети "Le Figaro" (1999 рік) есперанто належить до 5% усіх мов людства. Користувачів його більше десяти мільйонів і, як свідчить Всесвітня есперанто-асоціація, мешкають вони у більш ніж 135 країнах на всіх континентах.

Завдяки тому, що, на відміну від національних мов, есперанто виникла не стихійно, вона належить до індоєвропейських мов. Автор її Л.Заменгоф, розробляючи граматику, детально проаналізував майже 20 мов, головним чином європейських. Вибравши з граматик найбільш спільне, він дійшов висновку, що досить 16 простих та логічних правил для того, щоб мова була повноцінною і щоб нею можна було висловити найрізноманітніші відтінки почуттів. Є кілька аргументів на користь вивчення та застосування есперанто.

По-перше, оволодіти граматикою цієї мови можна набагато швидше і простіше, тому є прямий сенс розпочинати вивчення іноземних мов саме з есперанто, що потім дає змогу ефективніше оволодівати іншими іноземними мовами. Вже неодноразово у світі проводилися експерименти, в результаті яких це було доведено.

По-друге, завдяки принципам граматики есперанто вона сприяє розвитку логічного мислення. За допомогою невеликої кількості словотворчих елементів (10 префіксів, 35 суфіксів та 11 закінчень) від кожного кореня можна самостійно створювати від 20 до 60 (а від деяких коренів навіть до 100) слів. Цс означає, що відпадає необхідність запам'ятовувати багато слів - їх дуже просто утворити. Наприклад, вивчивши тільки 200 коренів та словотворчі елементи, можна мати словарний запас як мінімум у 4000-6000 слів, що означає багаторазове зменшення навантаження на пам'ять.

По-третє, дуже велике значення має нейтральність есперанто. Розмовляючи нею, люди не відчувають тиск іноземної мови і тому з'являється відчуття рівноправності при спілкуванні з представниками інших країн.

По-четверте, використання есперанто позитивно впливає на розширення світогляду, оскільки, спілкуючись безпосередньо з представниками інших країн, ми пізнаємо багато нового та цікавого. Одночасно завдяки цим контактам поширюється інформація про Україну.

По-п’яте, дуже важливим фактором є активне використання есперанто (друге після англійської) у глобальній комп'ютерній мережі Internet.

Взагалі, зараз не звертати уваги на існування есперанто та на можливості, які дає ця мова, - це те саме, як не помічати телевізор, телефон або факс, які значно полегшують комунікацію.

Міжнародний есперанто-рух зазнавав за свою історію різне ставлення до себе, як позитивне, так і негативне. А.Гітлер і Й.Сталін зі своїми послідовниками ставилися до есперанто як легкого засобу міжнародного спілкування вкрай негативно. Зараз відомо, що існувала спеціальна закрита інструкція ЦК КПРС, яка забороняла згадувати есперанто у позитивному контексті. Відтоді і пішли такі ярлики, як "есперанто - мова мертва, штучна" і тому подібне. З приводу "мертвості та штучності" ці поняття не витримують ніякої критики. Мови можуть бути або національними, або нейтральними (тобто міжнародними).

Першою спільнотою, яка практично відчула гостроту проблеми відсутності спільної мови, є Європейський Союз. За Статутом мови всіх країн-членів повинні бути рівноправними. Це означає, що в ЄС на рівних повинні функціонувати 20 і більше мов, що призводить до величезних витрат. За підрахунками економістів за рік на перекладацькі потреби ця спільнота витрачає понад 50% свого бюджету. Це дуже великі кошти, а після розширення цієї організації витрати на ці потреби значно зростуть. При опитуванні, проведеному у 1999 році в Європарламенті, 21% парламентарів висловили позитивне ставлення до пропозиції щодо використання есперанто в Європі. Вибір якоїсь однієї мови (кращої серед рівних) не може задовольнити представників решти. Навіть вибір кількох мов не вирішує проблеми.

Відомо, що існує три визначення існування країни: це зовнішній кордон, національні гроші та мова взаєморозуміння. Якщо прослідкувати процес еволюції ЄС, який поступово перетворюється на багатонаціональну країну, то першим кроком було усунення внутрішніх кордонів; другим кроком - введення спільної (нейтральної) валюти "євро". Виходячи з логіки, наступним кроком повинно бути прийняття спільної мови. З усіх нейтральних мов есперанто поза конкуренцією. За 119 років свого існування воно вже давно та повністю довело свою спроможність виконувати роль засобу міжнародного спілкування. А міжнародна організація ЮНЕСКО внесла ім’я автора мови есперанто Людовіка Заменгофа до списку ста найвидатніших людей планети.

Кожного тижня у світі проводяться міжнародні зустрічі та конференції есперантистів як у межах однієї країни, так і на міжнародному рівні. Найбільшим із них, що збирає 2-5 тисяч учасників із усього світу, є Universala Esperanto Kongreso, який організовує щороку Всесвітня есперанто-асоціація кожного разу в іншій країні. Вперше есперантисти зібралися у 1905 році у м. Булонь-сюр-Мер (Франція). На конгрес з’їхались близько 1500 людей із десятків країн світу. На цій міжнародній зустрічі з промовою виступав Л.Заменгоф, і представники різних країн розуміли його без перекладачів. У 2003 році конгрес відбувся у м. Гетеборзі (Швеція), у 2004 р. - у м. Пекіні (Китай), в 2005 р. – у м. Вільнюсі (Литва), наступний, 91-й конгрес збирався у м. Флоренції (Італія), а у 2007 р. ласкаво запрошує м. Йокогама (Японія). Другим щодо кількості учасників заходом є Internecia Junulara Kongreso – Всесвітній конгрес молодих есперантистів. У 2006 р. такий конгрес відбувався у м. Сараєво (Боснія).

Мовою есперанто видається різноманітна тематична література і преса, транслюються щоденні радіопередачі. Програми виходять на коротких хвилях, FM, передаються через супутникові канали. В Internet мережі є багатомовний інформаційний ресурс www.esperanto.net, цікаві матеріали на www.esperantio.narod.ru, www.miresperanto.narod.ru та www.esperanto.mv.ru.

Кожен, хто опанував есперанто, практично здобуває найпростіший засіб для знайомства з людьми інших країн. Існує спеціальна служба, яка надає есперантистам можливість знайти безкоштовну ночівлю у 132 країнах світу.

В Києві в есперанто-клубі KARE (Будинок учених, вул. Володимирська, 45а, 3-й вівторок кожного місяця з 19:00) можна вивчати мову есперанто безкоштовно, е-mail @espero.kiev.ua. Члени клубу проводили цікаві консультації про есперанто 7 жовтня у Міжнародний день інформації на майдані Незалежності біля стенда, присвяченого поширенню есперанто-руху на Україні.

Запрошуємо вивчати міжнародну мову спілкування – есперанто, і багатонаціональний світ друзів чекає на вас!

 

Тетяна КОВАЛЕНКО,

студентка ІІ курсу Університету “Україна”

(спеціальність “Видавнича справа та редагування”),

Газета «Університет «Україна», №1-2, 2007

автор: Тетяна Коваленко, студентка ІІ курсу Університету “Україна” (спеціальність “Видавнича справа та редагування”)

видання: Газета «Університет «Україна», №1-2, 2007, час видання: 2007


25/02/2010