Літературні уподобання Альони Скиби

Літературні уподобання Альони Скиби

 

Альона Скиба-студентка III курсу

Університету “Україна”

(спеціальність Видавнича справа та редагування).

В неї я і взяла це інтерв’ю

 

- Я навчаюся з тобою вже третій рік. Мене вражає твоя працелюбність і допитливість. Знаю, що дуже багато читаєш, завдяки тобі я теж стала членом Книжкового клубу.

За яким принципом ти обираєш книжки для читання?

- Книжки я обираю по-різному: переглядаю рецензії в Інтернеті, інколи прислухаюсь до порад знайомих або просто читаю ті книжки, які згадуються в інших творах.

- Чи є в тебе книжки, до яких весь час повертаєшся? Чому надаєш перевагу - прозі чи поезії?

- Виділити якусь одну книгу дуже важко, бо на кожному етапі життя була своя улюблена річ. Загалом я часто можу повертатися до окремого епізоду якогось твору, що вразив мене найбільше. А перевагу я надаю більше прозі, аніж поезії, хоча знову ж таки все залежить від ситуації, зрештою від автора твору.

- Пам’ятаю, коли ми вивчали по зарубіжній літературі твір Еразма Ротердамського «Похвала глупоті», ти зробила на семінарі цікаву доповідь. Написала навіть російською мовою вірша, що містив враження від читання твору

 

ПОХВАЛА ЭРАЗМУ РОТТЕРДАМСКОМУ

Мы все корим других за глупость,

А сами верно служим ей.

Учитель, врач, философ, стоик,

Ловкач, актер, прелюбодей,

Святой отец, поэт, историк -

Они все верно служат ей,

Мы служим ей от колыбели

И до могилы -

Что ж теперь?

И так уж плохо в самом деле

Быть чуточку глупей других?

Любить весь мир и удивляться,

Шутить, вставать и спотыкаться,

Стареть, рождаться, познавать

И все опять… опять… опять…

Благодаря лишь ей одной,

То роковой, то благодатной,

То сладостной, то вдруг отвратной,

То старой сгорбленной, кривой,

А то прекраснее Авроры,

С пылающим, зовущим взором,

Но мы орем и проклинаем,

Ёе на плахе убиваем,

Всю жизнь ее одну пиная,

И словом крепким проклиная,

И лишь один Эразм – о Боги!

Ей оду сочинил в дороге,

Её зачислил в Пантеон,

Определил её он трон,

Воздал хвалу её заслугам,

Воздал почет, поводырей,

И, как бы, в шутку, ненароком,

Чтобы не быть с прожженным боком,

Именовал он не пороком,

А благодатью всех людей!!!

- Чи були у тебе улюблені книжкові герої у дитинстві?

- Було навіть декілька. Спочатку це були герої відомого дитячого письменника Всеволода Нестайка, а вже з 5 класу це стали герої Олександра Дюма–батька.

- Ти пишеш вірші, прозу. А коли ти почала писати?

- Прозу я не пишу, а римувати почала приблизно з трьох років. Потім із 6 класу мене почав відвідувати вдома викладач із поетичної студії "Сонет".

- Твої вірші приємно читати. Мені запам’ятався один із них:

 

ЗАГУБЛЕНІ ДУШІ

Загубилися ми з тобою,

Десь у місті, а може в селі,

Загубилися ми з тобою

На великій блакитній землі,

Хочуть душі поради спитати,

Та немає нікого навкруг,

І лишається тільки чекати,

Коли знайде нас двох добрий дух,

В самоті серце жити не може,

І не бється вже майже воно,

Боже, хто нам тепер допоможе?

Хто врятує? Жду щастя давно.

- Ти добре знаєш класичну літературу. А чи не розчаровують сучасні письменники?

- Ні, сучасна література не розчаровує, адже, як казав Стендаль, "Література - дзеркало суспільства", тому сучасні письменники просто відображають нашу дійсність.

- Хто твій улюблений письменник?

- Із сучасних - Лада Лузіна, а із класиків - Леся Українка, Василь Симоненко.

- Поети-класики, яких ти назвала, були справжніми патріотами України. Тема патріотизму присутня і у твоїх віршах. Мені сподобався вірш «Україну терзали режими». Ти завжди даєш поради, які книжки варто прочитати. З якою книжкою зазвичай любиш відпочивати?

- Не можу конкретно відповісти, все залежить від настрою. Я можу відпочити, читаючи класику, сучасну літературу, підручники з різних предметів.

- Чи є у тебе улюблений книжковий афоризм?

- Не зовсім книжний, але Мати Тереза колись сказала: "Життя - це книга, прочитай".

- А у мене трохи схожий: Любіть книги – вони на все дадуть вам відповідь. Дякую тобі за спілкування, бажаю віри, надії і любові, творчих успіхів. Хай щастить!

 

Спілкувалася Тетяна Коваленко,

студентка ІІІ курсу

Університету Україна

(спеціальністьВидавнича

справа та редагування ),

Газета «Університет «Україна», №3-4, 2008

автор: Тетяна Коваленко, студентка ІІІ курсу Університету "Україна" “Україна” (спеціальність “Видавнича справа та редагування ”)

видання: Газета «Університет «Україна», №3-4, 2008, час видання: 2008


25/02/2010