Повернутися до першооснови

Повернутися до першооснови

 

Я тебе ненавиджу! Білий, помаранчевий, червоний – ти повністю заполонив нас. Зробив усіх бридко різнокольоровими і в той же час – одноманітними. Ти зробив нас брудними.

Непомітний спочатку, ти був звичайним хлопцем. Ходив поміж нами і розглядав нас. І вже потім, вибравши наївно-беззахисну жертву, – накидався на неї. Перетворював її на ще одну брудно-кольорову істоту. Так, раніше ти вибирав нас... боявся не влучити. Але потім, несподівано для себе, побачив – на тебе чекають. Може, й не чекають, але не проти твого візиту. Майже у всі будинки ти без проблем відмикав двері. Поступово, був уже всюди. Звичайні люди, заворожені тобою, почали забувати та відкидати ПЕРШООСНОВУ. Ти був радий цьому, адже вона була єдиним твоїм ворогом. На побутовому рівні ти вдовольнявся. Але цього було замало. І тоді, великий та всесильний, вирішив брати вище. Прості смертні не дуже вже цікавили. Захотілося більшого – еліти.

Ти пішов на телебачення, радіо та в пресу. Розрахунок зробив правильний – це була єдина барикада, на якій ще трималася першооснова й не здавала свої позиції. Почалася битва. З екранів телевізорів. Зі шпальт газет ти як досвідчений політик переконував усіх у своїй правильності та необхідності. Боротьба була не довгою. Ще нещодавно міцна, а тепер зраджена усіма послідовниками, першооснова здалася. Ти заполонив ЗМІ, а звідти і свідомість мільйонів людей. Здавалося б – життя прекрасне. Та ні!

Чому ж тобі не спиться вночі? Я відповім. Ота першооснова ще живе. І не просто живе, а й активно займається підпільною діяльністю. То там зробить вибух, то в іншому місці людей збаламутить. Бентежить їх, проникає у людську свідомість та будить. Перефарбовує і замість таких, любих тобі брудно-кольорових, робить їх яскраво-прозорими.

Скільки ще триватиме ця війна? Якщо треба, то багато-багато років. Поки всі знову стануть прозорими та повернуться до першооснови. І нехай, поки ми в підпіллі, нас небагато, але з кожним днем стає дедалі більше. Шириться коло тих, які своєю чистою прозорістю будуть відкривати свідомість іншим, будуть відроджувати ПЕРШООСНОВУ – РІДНУ українську МОВУ. А ти – начувайся. Бо скоро твої брудно-кольорові ігри закінчаться. Ми викоренимо тебе, проженемо геть. Бо всіх нас єднає одне. Ми ненавидимо тебе – БРУДНИЙ мовний СУРЖИК.

 

Анна Данько,

студентка V курсу

(спеціальність “Видавнича справа та редагування”)

автор: Анна Данько, студентка V курсу (спеціальність “Видавнича справа та редагування”)

час видання: 2010


24/02/2010