Кольори "Веселки"

Кольори "Веселки"

 

Нещодавно ми побували на веселці. Дивуєтесь? Дарма, тому що наша "Веселка" - це видавництво дитячої літератури, де ми були на екскурсії під керівництвом доцента Степана Михайловича Яреми. Мабуть, кожен із нас пам'ятає улюблені дитячі книжечки, на зворотній сторінці яких зображено дівчинку з книгою. Цей малюнок був, є і, очевидно, довго ще буде логотипом "Веселки".

Історія цього видавництва почалася 9 березня 1934 року. Тоді воно ще мало іншу назву - "Дитвидав". Зараз "Веселка" єдине державне спеціалізоване видавництво дитячої літератури. Взагалі в Україні існує 1800 приватних видавництв і 7 державних. Серед них спеціалізованими є лише деякі, такі, як "Мистецтво", "Веселка", "Дніпро" та інші.

У 1984 році "Дитвидав" перетворився на "Веселку". Ця назва, як бачимо, збереглася й сьогодні. Так само, як і приміщення "Веселки" — Будинок дитячої книги, що по вулиці Мельникова, 63.

Працівники видавництва розповіли нам про заснування "Веселки" та її діяльність. Кілька років тому "Веселку" хотіли приватизувати, але держава не дозволила, мотивуючи це тим; що треба залишити державним хоча б одне спеціалізоване видавництво дитячої літератури. Що ж, сенс у цьому є. Хоча поліграфія все ж таки стала приватизованою, що відповідно підвищило вартість книжок.

"Веселка" завжди активно взаємодіяла із паперовими фабриками. А розповсюдженням продукції "Веселки" займається  "Укркнига".

Найвідоміше видавництво дитячої літератури пережило і переживає дуже важкі часи. І хоча за ринкових умов господарювання страшенно впали прибутки, не було звільнено жодної людини. У "Веселці" постійно працює єдиний колектив, команда однодумців. Деякі приватні видавництва намагаються зараз видавати книжки найменшою кількістю людей, що знижує якість виготовленої продукції, з'являються помилки.

"Веселка" не дозволяє собі такого, бо добре видані книжки мета її діяльності.

З роками у "Веселці" багато чого змінилося. Наприклад, раніше план видань писали заздалегідь на 5-20 років, тепер не більше року, бо всі, навіть видавництва,. живуть лише сьогоднішнім днем. Видавці трохи з сумом згадують, що порівняно недавно видавали близько 250 найменувань книг на рік. Щодо художнього оформлення, то у цій сфері майже нічого не змінилося. З художниками підписується угода на певні малюнки. Коли ілюстрації готові, то текст разом із ними віддається до верстки. Після дозволу головного редактора готовий матеріал відвозять до книжкової фабрики, яка спочатку друкує сигнальний примірник, а вже потім весь наклад. Як засвідчує практика, іноді фабрика може таємно виготовити додатковий тираж, який піде на ринок за нижчими цінами. "Веселка" ж не може зменшити ціну книги, бо тут вища собівартість. Прибуток зазвичай складає 15%, а рентабельність можна підвищувати до 40%.

Дізналися ми і про структуру видавництва. Головними є такі літературні редакції: української художньої, зарубіжної та науково-популярної літератури. Відділ української літератури очолює Ольга Степанівна Яремійчук. Вона розповіла про найкращі тогорічні видання, серед яких повісті "Земля світлячків" та "Звук павутинки", збірка В. Симоненка "У твоєму імені живу", твори Б.І. Антоновича та Д. Павличка. Планується видання поезій Грицька Бойка. Цікавою є серія "Козаченьки", запропонована Валерієм Шевчуком, відомим письменником, істориком літератури. Також Ольга Степанівна зазначила, що майже ніякі видання держава зараз не фінансує. Хоча, на щастя, існує Програма соціально значущих видань. Спеціальна комісія складає списки тих книжок, які були видані за рік. Серед них із кожного видавництва обираються 2-3 видання, які фінансуються державою. Все інше друкується за кошти замовників. Добре .відома серія "Шкільна бібліотека", на жаль, також не фінансується.

Редакцію зарубіжної літератури очолює Дмитро Семенович Андрухінг. До речі, сам він вважає, що назва "світова" література" є доречнішою, ніж "зарубіжна". Ця редакція існує з дня народження видавництва 1934 року. Твори яких тільки майстрів жанру не видавалися протягом цього часу - Джек Лондон і Жуль Берн, Еміль Золя і Чарльз Діккенс! Діяльність відділу зарубіжної літератури тимчасово перервала війна, але вже з 1958 року редакція була відновлена. Дмитро Семенович розповідав нам про найкращих перекладачів, які багато років віддали "Веселці". Так, Ольга Синюк перекладає з данської, норвезької, англійської мов, Євген Попович - з німецької, Олександр Терех відомий своїм знанням англійської. Прозвучало також ім'я нині покійної Катерини Головацької, яка майстерно перекладала з грецької.

У числі видань цього відділу є казки народів світу, братів Грімм, Гауфа, а також слов'янських авторів - Чапека, Нємцової, Конопницької. Зараз запланована цікава серія "Лауреати міжнародної премії Г.Х.Андерсена". Нещодавно вийшли зовсім нові книжки: "Конрад або дитина з бляшанки" Крістіни Нестінгер, серія "Золотий жук", що складається з 10 книжок ("Сатанинська пляшка", "Чорний кіт", "Лев'яча грива" та інші). Нове життя отримали старі добрі твори Джанні Радарі, Астрід Ліндгрен, Еріха Кеселера, Роберта Льюїса Стівенсона.

Наша пізнавальна розмова була перервана прибуттям Всеволода Нестайка, відомого автора дитячих книжок, який нещодавно написав дві нові книги. Ось так ми побачили на практиці реальну взаємодію видавців із автором.

Останній відділ - науково-популярної літератури - був заснований у 1959 році. Раніше називався редакцією науково-художньої літератури. Очолює його Валентин Ілліч Ціпко. За його словами, відділ об'єднує в собі кілька видавництв: "Здоров'я", "Техніка". Всі ці напрямки дають читачу змогу отримати різнобічні знання. Серед значних видань цього відділу "Біблія для дітей", творці якої отримали Державну премію імені О. Пчілки. Вже вийшли книги "Великий українець", "Автопортрет Касіяна", а також "Енциклопедія для дітей", де кожна літера містить нову інформацію про навколишній світ. Зараз Валентин Ілліч готує збірку з 10 книжок, створених справжніми астрономами, які повідають дітям про планети і неземне життя. Багато творів стосується освіти і виховання дитини, серед них книга Степанишина "Стратегія і тактика у літературній освіті учня".

Як відомо, обличчям гарного видавництва є головний редактор. Ми переконалися в цьому, побачивши Ярему Петровича Гояна, відомого письменника, лауреата Державної премії України імені Т. Шевченка. Ця людина має мудрі думки і щире серце, яке переповнене бажанням подарувати людству "світлу краплину добра і любові"... Такий редактор - як батько для своїх працівників, він і підкаже, коли треба, і заспокоїть. Багатьох початкуючих талантів він помітив першим, дав дорогу у творче життя. Серед них відомий уже Данило Сивицький, автор численних оповідань про молодь ("Парубки", "Русалка", "Тільки дві весна", "Як з білих яблунь дим...", "Запах бузку" тощо).

Наша розмова закінчувалася. Привітні видавці "Веселки" запрошували нас приходити працювати до них. Ми вже прощалися, коли Ольга Степанівна Яремійчук підхопилася і сказала: "Я забула розповісти про дуже цікаве видання щоденників О. Гончара. Якщо буде можливість ознайомтесь із ним, не пожалкуєте! А ще запам'ятайте: треба видавати такі книжки, щоб дитина хотіла читати, а не бігти у футбол грати!" Усі посміхнулися. Справді, лишились ще гарні видавці в Україні.

 

Наталія ВЕЛИКА,

студентка II курсу

(спеціальність "Видавнича справа та редагування"),

Газета «Університет «Україна», 7, 2004

автор: Наталія Велика, студентка II курсу (спеціальність "Видавнича справа та редагування")

видання: Газета «Університет «Україна», №7, 2004, час видання: 2004


24/02/2010