Помилки, помилки, помилки

Помилки, помилки, помилки

 

Нещодавно прочитав публіцистичну книгу одного з поважних авторів. Не хочу називати прізвище автора, бо та помилка, на яку натрапив, чи не єдина. Тим більше прикро, що її не помітили не тільки письменник, а й літературний редактор, працівники видавництва «Фенікс».

Є таке російське слово «около». Воно багатозначне. Якщо йдеться про розташування, розміщення, то відповідає українському «біля» : біля будинку, біля школи. На жаль, і усно, і письмово українці словом «біля» окреслюють і час, і кількість чогось. У згадуваній книжці надибуємо: «біля дев’ятої години ранку» (а треба «близько дев’ятої…»), «біля половини (людей)» – замість «близько половини».

Вплив російської мови на те, як пишуть чи розмовляють українці, дуже відчутний і помітний. Хіба вам не доводилось чути: «заставили зробити щось»? Слово «заставити» тут слід було замінити на «змусити». Українське «заставити» має інше значення: 1) ставити  що-небудь у великій кількості, покривати всю поверхню або заповнювати весь простір; 2) загороджувати, закривати когось, щось. Є ще й таке: віддавати що-небудь у заставу кредиторові для забезпечення одержуваної позички.

На одній із нарад якось почув: «відзначити незадовільну роботу…». Промовець, очевидно, не знав, що українське «відзначати» – це «виділяти що-небудь якоюсь позначкою…» або ж «вирізняти кого-, що-небудь з-поміж інших похвалою, нагородою…». Тож, виходить парадоксальне – бачити позитивне у незадовільній роботі. Уникнути помилки просто: є слова «відмітити», «вказати на…».

Інколи пишуть і говорять: «Як відзначив промовець», «Як відзначено в статті, книзі». І знову ж помиляються, бо «відзначив чи відзначено» містить яскраво виражену позитивну оцінку. Тож треба «зазначив», «відмітив» чи «зазначено», «відмічено». Є й інші синоніми.

А тепер щодо «відношення». Російське «отношение» використовують і науково, і стосовно особистісних стосунків. Українці в останньому випадку мають послуговуватись словом «ставлення». Тому не «відношення до дівчини», а «ставлення до дівчини».

Російське слово «объем» українською перекладається «обєм». Але лише тоді, коли йдеться про величину чого-небудь, вимірювану в кубічних одиницях або ж про форму, обриси чого-небудь у трьох вимірах; об’ємність; спеціальні кількісні виміри чого-небудь. Але в українській мові є ще й слово «обсяг». Це розмір, величина чого-небудь; зміст чого-небудь з погляду його величини, кількісного вираження і т. ін. «Обсяг шкільної програми» (а не об’єм, як дехто пише чи каже). У переносному значенні – зміст чого-небудь з погляду його значення, важливості; обсягом у… – завбільшки, величиною, розміром; у повному обсязі – цілком, повністю, нічого не виключаючи. 2) Межі, коло чого-небудь. Тож неправильно «об’єм капіталовкладень», «об’єм коштів», як можна почути інколи у Верховній Раді Україні, а лише «обсяг капіталовкладень», «обсяг коштів».

Ще й досі в окремих установах, організаціях можна почути або ж прочитати в їх ділових паперах «міроприємства». Це калька російського «мероприятия». А треба «заходи».

В одному з училищ, причому дуже успішних, у планах роботи на тиждень я прочитав «підведення підсумків…». Звичайно «підсумки підбивають». «Підводити» – слово українське, але послуговуються ним, коли треба підвести когось кудись, або ж спрямовуючи, наближати що-небудь до когось, чогось. У сполученні зі словами «розмова», «мова» – спрямовувати розмову, наближати її до бажаного кінця, результату. Є й інші значення: «підводити», «підведення», але тільки не в поєднанні з підсумками.

Насамкінець про кілька випадків наголосів. В одному з інтерв’ю на ТБ журналістка впевнено говорила «випа`док», «у випа`дках». Інтерв’юваний відповідав «ви`падок», «у ви`падках». Хтось же помилявся. Словник дає ви`падок, у ви`падках. Журналістка, а також ті, хто випускав матеріал в ефір, мали б перевірити правильність наголосу у часто вживаному слові.

Це стосується і слова «зокрема». Телебачення і радіо вперто ставлять наголос на останньому складі.

Можна почути галицькі наголоси в словах «провест`и» (чомусь подобається прове`сти), листоп`ад (чомусь говорять листо`пад)

Отже, частіше заглядаймо до словників. Вони підкажуть, як правильно писати і говорити.

 

Анатолій Урбан

Газета «Університет «Україна» №1-2, 2016

автор: Анатолій Урбан

видання: Газета «Університет «Україна» №1-2, 2016, час видання: 2016


01/03/2016