Що ж за назвою?

Що ж за назвою?

 

ЕРГОНІМ — це власна назва ділового об’єднання людей, що включає в себе спілки, організації, установи, підприємства, товариства, заклади. Приклади тому — акціонерний банк "Аркада", Державний музей образотворчого мистецтва, київський завод "Арсенал", спортивне товариство "Трудові резерви", інноваційна фірма "Ефект", ресторан "Княжий град" тощо.

Економічні перетворення, що відбулися за останні роки в українському суспільстві, зумовили різке збільшення та урізноманітнення українських власних назв, про які йшлося вище. Вони стали нині досить помітним і невід'ємним елементом сучасного українського літературного мовлення.

На жаль, стан вивчення вітчизняної фірмонімії, як і інших ергономічних груп, різко дисонує з кількісним і якісним їх різноманіттям. Відчувається нагальна потреба збору, систематизації, різнобічного вивчення структурних особливостей ергонімів, виявлення загального та індивідуального в принципах номінації.

Розв'язання цих та інших проблем набуває особливого значення для подальшої розробки теорії власної назви, для ефективної правописної нормалізації сучасних ергонімів та впорядкування їх вживання відповідно до чинного українського законодавства у сфері мовного будівництва.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання, на наш погляд, таких завдань: уніфікувати термінологічний апарат української ергономіки, окреслити джерела сучасної ергонімії м. Києва; виявити специфічні ознаки ергонімів та визначити їх статус у національній онімній системі; проаналізувати основні принципи номінації у сфері сучасної ергонімії м. Києва; розробити ряд пропозицій, спрямованих на підвищення рівня культури сучасного українського ергоніму.

Розглянемо власні назви комерційно-виробничих установ, підприємств, організацій м. Києва. З цією метою я використала роботи: "Реєстр фірм" телефонно-інформаційних довідників м. Києва, всеукраїнську та київську періодику 1996-2003 pp. Частково фактичний матеріал збирався шляхом опитування підприємців столиці та обстеження ділової документації, рекламної продукції комерційно-виробничих установ та підприємств міста.

Досліджуючи критерії і принципи номінації у сфері фірмонімії м. Києва, ми виявили такі основні засади називання підприємств та установ і поділ фірм онімів на власні назви з прозорою (ЗАТ "Калина", ПП "Лама", ресторан "Михайлівський", перукарня "Тереза", готель "Либідь") та прихованою (ПП "Аванс", ТОВ "Ворс ЛТД", бар "Гапеон", АТЗТ "ММТО НВП") мотивацією. За кількістю мотивів виділяються власні назви установ, підприємств, організацій: однозначні (ресторан "Почайна", МПП "Софійка", автомагазин "Лада", ТОВ "Куб", ЗАТ "Моравія", ПП "Кам'янецький"), двознакові (СП "Євровояж", ТОВ "Гамма-Україна", ВАТ "Київцукор", ДП "Облпаливо") та багатознакові (Гаражно-будівельний кооператив "Дніпро", "Міжрегіональне бюро реєстрації", Науково-консультативна фірма "Евріка", Інвестиційно-консалтингова компанія "Інконс").

За найпоширенішими способами номінації фірми м. Києва поділяються на:

1. Однознакові фірмоніми, мотивовані:

а) сферою діяльності підприємства (ТОВ "Авіа-тур", магазин "Автозапчастини", салон "Ручна вишивка");

б) організаційною структурою та правовою формою установи, підприємства (ЗАТ "Альянс", ТОВ "Тан­дем", магазин "Крамниця");

в) просторовими відношеннями (ЗАТ "Русанівка", кафе "Вернісаж на Подолі", кафе-бар "На Ігоревській", кафе "Під бузком");

г) ознакою належності установи та підприємства (торговельний салон "Михалич", ПП "Лавров", "Збанатський Віктор Станіславович", ЗАТ "Олександр і Олександр", будинок моди "Ольга і Сімонов", ПФ "Богдан і К°");

д) рекламою (ЗАТ "Бест", ТОВ "Блиск", магазин "Ефект", ПП "Лідер", кооператив "Люкс");

є) з асоціативною мотивацією (кооператив "Ніжність", магазин "Самоцвіти", кафе "Біла калина");

є) ідеологічно мотивовані фірмоніми (готель "Дружба", ПП "Кораніт", ТОВ "Чумацький шлях", "Тара", магазин "Первомайський");

ж) фірмоніми, мотивовані оказіональними ознаками та власні назви установ із прихованою мотивацією (атлетичний клуб "Арнольд", приватна пральня "Золушка", магазин "Робін Гуд", ТОВ "Ювол", "РОКЛА");

2. Двознакові фірмоніми (ВАТ "Київконтракт", ДП "Київторф", асоціація "Київмолоко", ТОВ "Авто-європа", ДП "Облпаливо", ТОВ "Гамма-Україна");

3. Багатознакові фірмоніми (Приватна ветеринарна клініка "Друг", Державне сільськогосподарське підприємство "Сад", Будівельна компанія "Едельвейс", Інвестиційна будівельна компанія "Норд", Міжнародна туристична агенція "Оберіг", Торговий дім "Київ-Рим").

Є ряд проблем, пов'язаних із уживанням ненормативних українських фірмонімів, що найчастіше постають на базі неукраїнської (іншомовної) лексики (кафе-бар "Уельс", ДП "Катєнька", магазин "Cool Wooolford", магазин "Рітм", СП "Ла Серенісіма", кафе "Ле Гранд", "Сінема" і т.д.). Численна група сучасних фірмонімів м. Києва засвідчує низький рівень мовної естетики її творців. Яскравою ілюстрацією у цьому зв'язку виступають багатокомпонентні абревіатури (ТОВ "Електронполіг-рафсервіс", "Інтерторгавто-мат", AT "Київавтотранс-сервіс") та надмірно лаконічні назви ініціального типу (ТОВ "МДС ЛТД", АТЗТ "СТОР", ПП "ТЕСС").

Загалом українська фірмонімія — це автономна онімна підсистема, яка є невід'ємним компонентом української ергонімії, якій притаманні такі специфічні риси, як окремий об'єкт номінації (комерційно-виробниче об'єднання людей), вторинність та суб'єктивність.

Українській фірмонімії властиві чотири функції: диференційна ("Аптека № 1...",  "Аптека № 60", "Аптека № 236 ..."), рекламна (ТОВ "Авторитет", ВАТ "Фаворит", ЗАТ "Бест", "Добротвор", ПФ "Екселент"), характеристична (торговий дім "Столиця", ТОВ "Дніпро", AT "Оболонь", ПП "Луцьк", ПП "Мартинюк Антоніна Миколаївна"), ідеологічна (готель "Дружба", ПП "Коран", ТОВ "Чумацький шлях", магазин "Первомайський", кафе "Українська перепічка"). Диференційна та рекламна функції виступають головними, а характеристична й ідеологічна — додатковими.

Політико-економічні перетворення українського суспільства активізували процес збагачення і структуризації ергонімії, стрижневим класом якої є власні назви комерційно-виробничих об'єднань людей, або фірмоніми. Сучасна українська фірмонімія — це найактивніша частина власних назв української мови.

Молодість та висока динамічність розвитку сучасної фірмонімії Києва зумовлюють значно ширшу її джерельну базу, ніж у решти онімічної лексики. У сфері сучасних українських фірм онімів сьогодні не існує вагомих чинників, які дієво обмежували б хаотичне розширення джерельної бази фірм онімів.

Українській фірмонімії притаманний яскраво виражений інтердисциплінарний характер, що виявляється не лише в тісних системних зв'язках із іншими знімними розрядами, а й у безпосередньому впливі екстралінгвістичних факторів.

Мотиваційними ознаками для сучасних власних назв установ і підприємств м. Києва послужили:

а) асоціації (кооператив "Посмішка", "Сяйво", "Аметист", "Молодість", "Сакура");

б) сфера діяльності підприємства ("Нафтопостач", "Пожбезпека", "Промарматура", "Трансбуд");

в) реклама ("Лідер", "Новинка", "Добротвір", "Авторитет", "Блиск", "Бест");

г) просторові відношення ("Березняки", "Куренівка", "Вернісаж на Подолі", "Під осокором");

д) належність (власність) установи, підприємства ("Гаврилюк", "Гончаренко", "Богдан" і К°, "Влад і Піт");

є) ідеологічні цінності ("Україна", "Київська Русь");

є) організаційна структура та правова основа установи ("Крамниця", "Союз", "Альянс", "Тандем").

Але частіше зустрічаються комбінації мотиваційних ознак.

Нормалізація сучасної української фірмонімії — це складна проблема не лише мовознавчого, а й загальнонаціонального значення, яка потребує нагального розв'язання. Українська законодавча, виконавча та судова гілки влади зобов'язані виробити однозначні законодавчі норми та чіткі механізми їх реалізації, що врегулювали б творення та функціонування сучасних українських фірмонімів у рамках системи української мови.

Українським фірмонімам відводиться й своєрідна репрезентативна роль у світі. Україну часто представляє продукція флагманів вітчизняної індустрії, власні назви яких повинні бути достойними народу з тисячолітньою літературно-мовною традицією.

На жаль, на мовно-естетичний рівень сучасного українського фірмоніма негативно впливає як інерція русифікаційних процесів, так і вплив західної масової культури. Лише відродження національних цінностей, активна пропаганда української історичної спадщини, регіональної самобутності та своєрідності українського народу послужить надійним підґрунтям для піднесення мовноестетичного рівня сучасного українського ергоніму.

 

Марина ЦІЛИНА,

викладач кафедри української мови та літератури

Університету "Україна"

автор: Марина Цілина, викладач кафедри української мови та літератури Університету "Україна"

час видання: 2010


24/02/2010