Слово про мову

СЛОВО ПРО МОВУ

 

Українська - моя рідна мова. Упродовж багатьох століть вороги намагалися знищити її, примусити наш народ говорити польською чи російською. Однак мова мого народу жила. Жила в народній творчості, в наукових трактатах, у документах Козацької доби, в художній творчості велетнів духу... І саме завдяки багатьом поколінням наших пращурів ми маємо таку чудову мову.

Вже десятий рік Україна - незалежна держава. У Конституції закріплено статус української мови як державної. Поступово коло людей, які спілкуються українською мовою, ширшає, але, на жаль, їхнє мовлення не завжди відповідає літературним нормам.

Сьогодні важливим завданням є впровадження української мови в суспільну, господарську, політичну сфери життя. Одна з головних ролей у вирішенні цього питання належить освіті. Саме вона повинна підготувати фахівців, які будуть не лише розмовляти, але й мислитимуть українською.

Моя майбутня професія - соціальний працівник. Одним із головних його обов'язків є спілкування з людьми. Саме тут і виникає тісний зв'язок між моєю майбутньою професією і українською мовою.

Пригадаємо дитинство. Мама або бабуся співали нам колискові, розповідали казки, у дитячому садочку вихователька допомагала зрозуміти незнайомі явища, перша вчителька знайомила з елементарними знаннями... І все це - за допомогою рідного українського слова.

Дуже часто соціальний працівник має бути психологом, отже, без спілкування не обійтися. Під час ділової зустрічі слід висловлювати свою думку точно, стисло і зрозуміло. Написати заяву, клопотання, укласти угоду теж слід грамотно, без помилок. Отже, не обійтися без знань ділової мови.

Мова всепроникаюча. Мабуть, немає такої сфери життя, де б вона не була важливою. Нею повинні володіти, на мій погляд, усі: від Президента до малюка.

І мовлення має бути красивим. Як наш народ.

 

Оксана ПЛІСКА,

студентка І курсу

(спеціальність "Соціальна робота"),

Газета «Університет «Україна», №9, 2000

автор: Оксана Пліска, студентка І курсу (спеціальність "Соціальна робота")

видання: Газета «Університет «Україна», №9, 2000, час видання: 2000


24/02/2010