Самосвідомість
як один із факторів правильного вибору професії
Вибір молодою людиною майбутнього фаху та вступу у самостійне життя дає підґрунтя для виховання та розвитку особистості. Мрії про свою майбутню професію, які народжуються у дитини вже у ранньому віці та відображають навколишнє середовище, загалом життя суспільства, нерідко носять характер романтики. Але особливо інтенсивно проявляють вони з початком юності, тобто з 14-15 років.
Тож зрозуміло, що саме тоді центральне місце у життєвих планах займає майбутня діяльність, отримання освіти та усвідомлення своїх можливостей.
Самосвідомість – це система уявлень людини про себе, складовими якої є усвідомлення своїх фізичних, інтелектуальних та інших якостей, самооцінка, а також суб’єктивне сприйняття зовнішніх факторів, які впливають на особистість.
Як вважають деякі дослідники, підліток-інвалід часто-густо навмисно ігнорує оцінку своєї особистості іншими людьми, звикаючи до думки, що він – не такий, як усі, хто його оточує. У таких дітей має місце не переборення егоцентризму, а витіснення зі сфери усвідомлення прагнення імпонувати іншим людям. А сучасні реалії вимагають від молоді з особливими потребами не менше, а навіть більше, ніж від здорових ровесників, активності, принциповості, почуття власної гідності, впевненості у своїх силах. Тож, коли не вдається налагодити соціальні зв’язки, то у молодих людей, особливо у дітей, виникають почуття самотності, провини, розпочинаються дезадаптаційні процеси.
Роль „людини з особливими потребами” як соціального стереотипу нав’язує стандартну поведінку, типову для особистості з інвалідністю, а не супроводжується втратою свободи життєвого шляху. У неї складаються життєві стратегії, які спонукають уникати перепон або так маніпулювати ними, щоб вони перетворилися на виправдання пасивної життєвої позиції.
У напрямі бажаного майбутнього можна виділити три самостійні синдроми. Найважливішим із них є комплекс уявлень, пов’язаних із трудовою діяльністю. Це зірка, центр якої – стереотип „цікава творча робота”. Наявність такого комплексу свідчить, що вступ до трудової діяльності служить для юнаків із особливими потребами засобом реалізації найрізноманітних прагнень: до романтики та пригод, до щасливого сімейного життя, високого матеріального благополуччя, корисних знайомств.
Інший синдром виражає орієнтації респондентів на активне життя, передусім у трудовій діяльності (центр його – стереотип „швидке просування по службі”). Третій синдром – прагнення до високого суспільного становища. Наприклад, у студентів та абітурієнтів із дитячим церебральним паралічем дуже яскраво виражений другий синдром, вони дуже прагнуть досягнень у професійній діяльності та визнання їх із боку оточення, особливо з боку рідних та близьких. У людей із особливими потребами дуже виражена „внутрішня картина хвороби”, яка дає поштовх до активного суспільного та трудового життя або ж навпаки робить неможливим повноцінне майбутнє життя.
У людей, які хворіють на цукровий діабет, яскраво виражені невпевненість у собі та у своїх силах; це проявляється у ваганнях із приводу майбутньої професії, бо у зв’язку зі станом здоров’я є деякі обмеження. У студентів із особливими потребами проблема полягає у відповідності своїх фізичних та емоційних сил майбутньому фаху. Здебільшого це відбувається у зв’язку з недооцінюванням або переоцінюванням своїх можливостей.
Міжособистісні взаємини – це ті безпосередні зв’язки і стосунки, які складаються між суб’єктами суспільного життя. Вони визначають позицію людини у суспільстві та колективі. Від того, як ці взаємини складаються у житті, залежить емоційне благополуччя, задоволеність або незадоволеність людини, яка перебуває у певній спільноті. Від них залежить згуртованість групи, колективу, здатність вирішувати завдання, що виникають і потребують розв’язання.
Особливості міжособистісних відносин молоді з проблемами слуху полягають у тому, що на перше місце ставляться гарна успішність, сумлінне виконання громадських доручень, працьовитість, товариськість, широта поглядів. Але бувають і такі випадки, коли на перший план виходить замкненість, небажання прийти на допомогу, відхилення від громадських доручень, впертість, брутальність.
Образ бажаного майбутнього в юнаків безпосередньо виявляється у мотивах вибору професії, причому найбільш пов’язані з ним такі мотиви, як „можливість отримання окремої квартири”, „високий заробіток”.
При виборі професії важлива роль належить здібностям і характерологічним рисам самих індивідів, так само і неповторним особливостям їх індивідуальних біографій. Люди прагнуть вибрати професію, що відповідає ситуації, яка склалася, уявленням про себе. Якщо вибрана професія відповідає їх Я-концепції, вони домагаються самоактуалізації. У сучасній психології розглядаються різні часові форми Я-концепції. Професійна самооцінка може бути розглянута як важливий елемент у структурі професійної Я-концепції особистості. У структурі професійної самооцінки також виділяють:
1) самооцінку результату;
2) самооцінку потенціалу.
Самооцінка потенціалу пов’язана з оцінкою досягнутого і відображає задоволеність або незадоволеність досягненнями. Самооцінка результату пов’язана з оцінкою своїх професійних можливостей і відображає таким чином віру в себе, упевненість у своїх силах.
Низька самооцінка результату не обов’язково свідчить про „комплекси професійної неповноцінності”. Навпаки, низька самооцінка результату в поєднанні з високою самооцінкою потенціалу є фактором професійного саморозвитку особистості.
Період вибору професії, коли молоді люди намагаються розібратися і визначитися у своїх потребах, інтересах, здібностях та можливостях, як правило, до 25 років закінчується підбором роботи, яка підходить, та початком її освоєння. З 25 років починається етап кар’єри, коли домінуючою потребою становиться необхідність зайняти чільне місце у вибраній сфері діяльності.
Ірина ПАВЛОВА,
практичний психолог
управління соціальної адаптації та реабілітації
Університету „Україна”,
Газета «Університет «Україна», №5, 2008
автор: Ірина Павлова, практичний психолог управління соціальної адаптації та реабілітації Університету „Україна”
видання: Газета «Університет «Україна», №5, 2008, час видання: 2008
26/02/2010
- Рубрики
- Усі
- Дистанційне навчання
- Духовність
- Культура
- Наука
- Постаті
- Про президента
- Про Університет
- Проблеми освіти
- Проблеми студентів з інвалідністю
- Рідна мова
- Розвиток особистості
- Статті Президента
- Цінуймо, знаймо і любімо українське