"Срібні роси" Наталії Варьохи

"Срібні роси" Наталії Варьохи

 

21 лютого 2013 року

Леся МОРОЗ, журналіст.

 

Наталія Варьоха проживає у селищі Срібне, що на Чернігівщині. Вона – інвалід з дитинства, але, незважаючи на обмежені фізичні можливості, щодня радіє життю, працює у створеній нею громадській організації та допомагає таким, як сама, вселяє в них оптимізм і надію.

У вісім місяців маленькій Наталці поставили страшний діагноз – поліомієліт. Відтоді її рух став обмежений і кожен крок давався з великими зусиллями. Але, попри все, дівчина закінчила вісім класів сільської школи.

– Коли було тепло, то тато возив мене до школи на велосипеді, взимку – на санчатах. А за дощової погоди глиняну дорогу розмивало, тож добиралися довго, – згадує Наталія Олексіївна. – Вчилась я добре, любила науку. Мені дуже пощастило з класом та вчителькою. Марія Панасівна Ступаченко ставилася до мене із розумінням, цього й однокласників навчила. Пам’ятаю, як учні приходили до мене додому і приносили домашні завдання, а хто отримував трійку, тому, як покарання, було заборонено мене провідувати. Завдяки вчительці я ніколи не почувалася зайвою серед дітей…

Далі було навчання в Харківському обліково-економічному технікумі, де дівчина здобула професію бухгалтера-економіста сільськогосподарського виробництва. Повернувшись до рідного села, працювала в колгоспі помічником бухгалтера. Потім Наталія вийшла заміж, жила у Дніпропетровську, там на світ з’явилась у неї донечка, а через п’ять років – син.

Згодом повернулася знову до рідної домівки. Потрібно було на щось жити та годувати дітей і вона почала плести на замовлення, оскільки пенсії на все не вистачало. Пізніше замислила створити щось корисне для таких, як і сама, допомагати та вселяти віру в людей із обмеженими фізичними можливостями. Так виникла районна організація інвалідів «В єднанні сила».

– Навесні 2008 року я була в санаторії, де познайомилася з однією жінкою, яка й наштовхнула мене на думку про заснування громадської організації, – розповідає Наталія Варьоха. – Згідно із законом, троє інвалідів І групи можуть засновувати організацію.

У Срібному знайшлися такі – це Н. Марчук та Л. Петренко. І в червні 2009 року нашу організацію було офіційно зареєстровано. Але збиратися нам було ніде. Із проханням надати хоч якесь приміщення для зібрань я звернулася до райради і нам виділили кімнатку в райадміністрації…

На сьогодні до складу організації входить уже 37 чоловік. Працють, за словами Наталії, по всьому району. А мета – донести до інвалідів їхні юридичні права, дати зрозуміти, що вони є повноцінними членами суспільства, а також залучати до культурно-масової роботи і взагалі вселяти віру та оптимізм. За потреби консультуються, звичайно, з юристами.

А два роки тому їхня бойова організація відзначила новосілля. За сприяння голови райдержадміністрації Олега Власенка люди з обмеженими фізичними можливостями тепер мають окреме приміщення. Спочатку воно було в жахливому стані, та світ, як кажуть, не без добрих людей – зробити ремонт допоміг депутат обласної ради Олег Дмитренко. Матеріально підтримують організацію агрофірма «Обрій» та СТОВ «Дружба-Нова».

Члени громадської організації «В єднанні сила» дуже активні, про що свідчать чимало нагород, отриманих на різних конкурсах і фестивалях. Вони започаткували і свій фестиваль творчості для людей із обмеженими фізичними можливостями «Срібні роси». Цього року коло його учасників суттєво розширилося – приїжджали представники з Чернігова, Ніжина, Прилук, Києва.

Ініціатором і натхненником проведення багатьох заходів за участю інвалідів виступає, звичайно, Наталія Варьоха. Вона – шанована людина не тільки в районі, цінують її за добрі справи й в області. Так, за підсумками одного з обласних конкурсів у номінації «Серце віддаю людям» Наталія Олексіївна була по праву визнана переможцем.

 

Джерело: інтернет-видання «Трибуна України»:

http://ukrtribune.com/

 

 

автор: МОРОЗ Леся

видання: Інтернет-видання «Трибуна України», час видання: 2013

адреса видання: http://ukrtribune.com/


12/03/2013