Валерій Бебик, проректор Університету «Україна», професор політології: «Питання освіти в нас завжди політизоване»
Про вступну кампанію до ВУЗів
2011-07-25 09:00:00
Сергій СУЛИМ: Наші гості: Ольга Айвазовська, голова правління громадянської мережі «Опора» та Валерій Бебик, проректор Університету «Україна», професор політології.
Ми будемо сьогодні говорити про вступну кампанію до ВУЗів. Мабуть, це турбує більшість молодих людей, які закінчили школу чи в цьому році, чи минулого року, і не менше це турбує їхніх батьків. Справа в тім, що вступна кампанія викликає досить серйозний суспільний резонанс. З приводу неї роблять висловлювання і депутати-опозиціонери: Томенко, Яценюк. Чому така велика увага політиків до технічної, хоча дуже важливої, процедури вступу?
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: В нашій державі просто жодна тема, яка зачіпає велику кількість громадян, не може бути неполітизованою. Тому що, на тому чи іншому рівні, на жаль, політика має місце. Відповідно, сьогодні проблеми вступної кампанії стосуються більше 250 тис. сімей. Цю кількість можна помножити на батьків, родичів, абітурієнтів тощо. Без суспільного резонансу тут не можна. Інше питання, як використовувати цю увагу. З одного боку, її може не бути, і можемо говорити, про технічну процедуру виключно. З іншого боку, за рахунок цієї уваги та формування громадської думки можна від кампанії до кампанії покращувати її зміст та суть.
Сергій СУЛИМ: Політичне забарвлення має об’єктивні причини?
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Це особливість нашої політичної культури у державі загалом. Я б не сказала, що це стосується тільки вступної кампанії. Це стосується будь-якої сфери, щодо якої можуть бути «за» і «проти» з боку різних політичних сил.
Валерій БЕБИК: Питання освіти в нас завжди є політизованими. Це не тільки питання вступної кампанії, але й наприклад, російської мови, питання, пов’язані з підручниками з історії. Так що нічого дивного не відбувається. «Дрова ламаються» активно тут як правлячою коаліцією, так і опозицією. Згадуваний Вами Томенко півроку тому зробив заяву, яка пройшла по всіх агенціях. Він сказав, що у 2011-му році взагалі не буде вступників. А їх виявилося 190 тис. Так, їх менше, але була заява, що зовсім не буде. Тому треба до таких цифр дуже обережно ставитися і не робити таких гучних заяв, якщо не маєш об’єктивної інформації.
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Я думаю, це було пов’язано з тим, що якби в нас залишилася дванадцятирічна школа, то при переході якраз один рік був би без випуску. І тоді б вступали тільки ті, хто є випускниками попередніх років, військовослужбовці.
Валерій БЕБИК: Я не погоджуюся з Вами. Моя донька в цьому році закінчила. Коли вони ходили в 6 років на підготовче, вони писали тести. Хто краще написав, їх відразу взяли у другий клас, хто гірше – в перший, і вони будуть випускатися наступного року.
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Все ж таки ми відмовились від «дванадцятирічки» і тому не маємо такого провалу.
Сергій СУЛИМ: З приводу минулорічної кампанії. Там були великі скупчення людей, було багато нарікань. У нас на тому тижні був Максим Луцький, який говорив, що ця кампанія – набагато краща. Багато минулорічних помилок вже виправлено. Це правда?
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Краще чи гірше, можна сказати під час проведення етапів зарахування до вищих навчальних закладів. Тому що здача документів – це технічний етап. А питання: як будуть зараховувати, кого, за якими принципами, чи будуть дотримуватися норм і умов прийому? Як виявилося, частина вищих навчальних закладів мають власні правила прийому. Міністерство освіти їх затвердило в такому вигляді, які суперечать умовам прийому. В минулому році було на 42% більше абітурієнтів. Тому і черги менші. Але черги – це питання поганої організації. В минулому році вони мали місце. В цьому році ми очікуємо внутрішньоуніверситетських випробувань, так як вони зараз актуальні для більшої кількості категорій осіб. Це не тільки творчі конкурси. Це й ті, хто закінчив школу до 2007-го року включно, будуть вступати на денну форму навчання на стаціонар без ЗНО. Це питання трьох етапів зарахування. Зараз буде три черги. Вони чітко прописані в умовах прийому. В минулому році, на жаль, була ситуація, коли поголовно у ВУЗах усієї України зараховували тих, хто приніс оригінали. 1-го серпня, коли оголошується рейтинг рекомендованих до зарахування, є 5 днів на те, щоб донести оригінали. Уявіть собі, що хороший абітурієнт із високими балами несе одночасно у декілька ВУЗів. Відповідно, десь він звільняє місце, коли приймає рішення нести оригінал у найкращий. Але на це місце повинні зарахувати тих, хто стоїть нижче – під рискою першого списку рекомендованих. Натомість, минулого року зараховували тих, хто приносив оригінали документів. Це була проблема, яка була всюди.
Сергій СУЛИМ: Цього року ця проблема теж буде?
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Ми сподіваємося, що не буде, тому що в умовах прийому є три черги зарахування. З 1 по 5 число є принесення оригіналів тими, хто внесений до першого списку. Коли звільняються місця, ВУЗи оголошують ще один рейтинг і 2 дні, щоб донести оригінали новим абітурієнтам, які рекомендовані. І тоді така сама процедура ще 2 дні, якщо знову є вільні місця. Але наскільки ці черги будуть використовуватись правильно – інше питання. Тому що до нас доходить інформація, що наприклад, 7-го числа, коли буде тривати донесення оригіналів до другої черги, на жаль, деякі ВУЗи кажуть, що це – неділя, і вони не будуть працювати. Якщо Ви думаєте, що Ви можете потрапити до другої черги, то Ви зателефонуйте та дізнайтесь, чи працюють вони. Звертайтеся на гарячі лінії Міністерства освіти, громадських спостерігачів, тому що це питання треба обов’язково вирішити, бо абсолютно неправильно, якщо вони планують не працювати.
Сергій СУЛИМ: Ви відчуваєте, що більше порядку цього року?
Валерій БЕБИК: У нашому університеті і минулого року проблем не було. До речі, численні громадські спостерігачі це фіксували. Навіть листа прислали. Проблеми там, де є бюджетне замовлення. Там є поле для корупції. В недержавному навчальному закладі все чисто і прозоро. Ти приносиш свої документи, такий у тебе середній бал. Ти маєш не менше 124-х балів. Укладається контракт і залишається заява. Черги стосуються бюджетного замовлення. Насправді, контрактне замовлення до 25-го серпня люди можуть укладати у будь-якому ВУЗі. Тому в нас проблем немає. Говорять, що на 42% зменшилася кількість випускників – це правда. Але на окремих кафедрах збільшилася кількість вступників. Наприклад, у нас минулого року на «Політологію» було 5 заяв, а зараз – 21. Просто люди відстежують, як яка кафедра працює, які предмети, яка спеціалізація. Головне – якість роботи і приймальної комісії, і кафедр, які займаються профорієнтацією. І тоді знімається дуже багато питань.
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: З приводу контрактів. До нас приходить інформація, що деякі ВУЗи, які мають і бюджетні місця, пропонують уже зараз укладати угоди, а точніше вже зараз перерахувати кошти за контракт, а тоді вже заднім числом після 25-го серпня укласти угоду. Це порушення. Є єдиний рейтинг. До моменту закриття списку держзамовлення і зарахування цих осіб жодних угод з приводу контракту, жодних проплат не потрібно робити в державних ВУЗах.
Сергій СУЛИМ: Навіщо вони це роблять?
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Вони просто хочуть бути переконані, що заповнять свої місця. Тому що конкурс трохи менший. Загалом по Україні, якщо не брати Київ , то на периферії серйозні проблеми. Там можна не тільки не виконати держзамовлення, а відповідно не отримати грошей на місця у майбутньому, а й не отримати контракт для себе.
Сергій СУЛИМ: Є ВУЗи, які користуються більшою популярністю. І кафедри так само. Про електронний вступ дуже багато у ЗМІ інформації, що він чомусь дає серйозні збої. Пан Луцький сказав, що абітурієнти якось неправильно заповнювали всі ці документи, що вони просто неуважно читали. Наскільки повідомляли, там тисячі тих абітурієнтів, які помилилися.
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Насправді, система має проблеми у трьох аспектах. По-перше, вона не має достатнього правового підґрунтя, тому що в умовах прийому написано, що кожен абітурієнт повинен власноручно підписати заяву. Власноручно підписатися через мережу Інтернет не можна. Те, що хтось поставив галочку на якійсь сторіночці в мережі Інтернет, не означає нічого. Ви на себе не взяли зобов’язань. Це могла бути Ваша мама, сестра, бабуся, а можливо, взагалі третя особа, яка навмисно Вашу квоту у 15 заяв використала на зло Вам. Відповідно, ніхто ні за що не відповідає. Друге – це технічне. Станом на початок вступної кампанії не всі ВУЗи отримали логіни та паролі до електронного вступу до своїх сторінок. Відповідно, вони мали проблеми з доступом. Крім того, рвався зв’язок. Канал передачі інформації є захищеним, специфічним.
Сергій СУЛИМ: Якщо не можна ідентифікувати людину, яка надішле листа в систему електронного вступу, то який сенс взагалі було цю систему організовувати?
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Він міг би бути надуспішним. Якщо зважати на досвід черг минулого року і забезпечити його у форматі електронних черг. Тобто, коли Ви просто ставите галочку, що Ви хочете вступити. І Вам приходить підтвердження із приймальної комісії, щоб Ви приходили завтра о певній годині. Ви не будете вже стояти у черзі і ніяких проблем у Вас не буде. Ці електронні черги використовуються у світі. Але в нас немає електронного підпису та паспортів. Міністр внутрішніх справ заявляє, що ID-картки в нас колись з’являться, але поки що їх немає. Те, що відбувається через Інтернет, не має логіки в даному випадку. Зараз це поки не проблема. Але коли з 1-го числа понесуть оригінали, то виявиться, що щось не так. Наприклад, в єдиній освітній базі немає даних атестатів випускників шкіл до 2001-го року. Звірити немає з чим.
Сергій СУЛИМ: Є повідомлення, що ці листи від абітурієнтів із помилками. Звідки ті помилки беруться?
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Можуть бути технічні помилки.
Сергій СУЛИМ: Там мається на увазі, що не ті бали, наприклад.
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Не ті бали. Система сама, наскільки я знаю, обрізає бали. Наприклад, у вас 175,5. Ви заносите дані свого сертифікату ЗНО і Вам виводить 175. Звичайно, це тільки зайві нерви для абітурієнтів.
Сергій СУЛИМ: На Вашу думку, це непродуманий крок Міносвіти?
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Так. Але є ще третя річ – і сайт, і канали передачі інформації належать приватній структурі. Відповідно, збір, оприлюднення та поширення особистих даних людей заборонено. І ці дані хтось отримує.
Сергій СУЛИМ: Тобто, їх можна ще якось використати?
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Я Вам навіть скажу, як. До нас звертаються абітурієнти і кажуть: «Я не знаю, як це сталося. Я не подавав документи до ВУЗу, а виявилося, що я там стою у верхній частині рейтингу. Тому що до даних є доступ третіх осіб. Ваші дані можуть бути використані для того, щоб роздути рейтинг. Ви маєте хороші бали, і вони Вас начебто беруть, але ж Ви туди не прийдете. І багато місць звільниться.
Сергій СУЛИМ: Як в Університеті «Україна» розглядають тему електронного вступу?До Вас люди вже з такими листами зверталися?
Валерій БЕБИК: Переважна більшість абітурієнтів приносять тільки фізичні носії інформація. Ми теж підключилися, звичайно, тому що є наказ Міносвіти. Проблеми з електронною подачею інформації починаються не тільки зі вступом. Дуже багато випускників не могли собі роздрукувати додатки до ЗНО, навіть маючи свій ПІН-код. Дуже багато дітей скаржилося. А це вже міністерська структура, яка за це відповідає. Що стосується вступу, я згоден, що експеримент невдалий. Фінансово він вдалий для тієї фірми, яка проводить. Це така сама фінансова вдача, коли за два місяці до закінчення навчального року сказали, що будуть екзамени по всіх класах і порекомендували відразу фірми, які друкують тести із розв’язанням. Я думаю, що кілька десятків мільйонів гривень «нагріли» на тому. Якщо з міністерства приходить на школу рекомендація, що треба використовувати таку книжку такого видавництва. Всі батьки кинулися скуповувати. По 15-20, до 40 грн. Стосовно системи вступу, з юридичної точки зору це абсолютно нічого не означає. З юридичної точки зору Ви не маєте права юридично брати учать у рейтингу. Це міфічно, віртуально. В нас немає електронного підпису, немає закону про електронний підпис. Якби я був міністром, то я би через Кабінет міністрів «пробив» постанову про регламентування права електронного підпису, щоб кожен учень отримав свій код, тощо. Тоді було б якесь юридичне підґрунтя для цієї системи вступу. А так, це дорога іграшка, на якій фірмі отримали кошти, але реальної допомоги приймальним комісіям немає абсолютно.
Сергій СУЛИМ: ЗНО було нормально організовано? Бо я читав нарікання, що була затримка із результатами оцінювання. До того ж, затримка була з перевіркою по тих предметах, де достатньо технічної перевірки, де просто скануються відповіді.
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Дійсно, так. Минулого року на бланк «А», де не потрібно давати відповіді на відкриті питання, перевірка продовжувалася протягом 7-ми днів. На жаль, зараз це від 10-ти до 16-ти. Мене це здивувало. Перші результати ЗНО абітурієнти змогли отримати 25-го числа. Це була мова і література. Навіщо чекати мову і літературу, яка перевіряється найдовше, тому що є бланк «Б», де перевіряється вручну. Крім того, наявна логістика, коли роботи перевіряються не там, де пишуться.
Сергій СУЛИМ: Раніше у ВУЗах примудрялися і творчі роботи за пару днів перевірити у тисячі студентів.
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Це все одно, не в тій кількості. Це не 200 тис. Систему значно навантажено. Раніше складали першою українську мову та літературу, бо найдовше перевіряти. Потім інший предмет, який оприлюднювався ще раніше, ніж мова і література. Навіщо чекати? Абітурієнт може хотіти оскаржити результат, звернутися з апеляцією до відповідної комісії. На це передбачено до 10-ти днів. Ви будете чекати 10 днів, щоб Вам оприлюднили дані 5-го липня, коли Вже почалася вступна кампанія.
Сергій СУЛИМ: Чому так розширили цей термін? Тому що в них технічних засобів немає чи у Вас є якісь інші підозри?
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Технічні засоби є. Вони ж використовуються 4-тий рік поспіль. Це організаційне недопрацювання. На жаль, абітурієнтам це могло потріпати нерви.
Сергій СУЛИМ: Дуже нелогічно виглядало. 16 днів на українську мову, бо її писали всі.
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: На українську мову було 23 дні.
Сергій СУЛИМ: Але біологія чому 16? Її писали набагато менше осіб. Це викликало дуже багато здивувань. По-друге, українська мова писалася у два тури. І були тисячі підписантів в Інтернеті, які говорили, що в першому турі були складніші завдання, ніж у другому. Є питання. Це теж якось нелогічно. Останні результати були вивішені в Інтернеті 5-го числа. Міністерство освіти і науки при цьому оголосило прийом документів з 1-го числа. Що приймати? Випускників до 2007-го року були одиниці. Ці люди, як правило, йдуть на заочну форму, тому що вони вже працюють.
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Це не Міністерство освіти, це Український центр, який відповідає за всю організацію.
Валерій БЕБИК: Але правила прийому розробляє Міносвіти.
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Тривалість перевірки.
Сергій СУЛИМ: А цей центр незалежний від Міністерства?
Валерій БЕБИК: Начебто.
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: В перспективі планувалося, що Український центр буде структурою, яка окремо фінансується. Вона і фінансується окремо з бюджету. Але на рівні кадрів там є серйозна зачіпка з Міністерством освіти.
Валерій БЕБИК: Якщо заступник міністра приїжджає та представляє колективу Центру нового директора? Все ж зрозуміло. А новий директор – колишній заступник міністра.
Сергій СУЛИМ: Відповідно до цьогорічних умов вступу ті, хто закінчили підготовчі курси при ВУЗах, за результатами підсумкової атестації мають право отримати до 20-ти додаткових балів. Є інформація, що деякі ВУЗи буквально автоматично нараховували ці бали. Ну, проходить людина підготовчі курси. Що вона там вчить, я не знаю. Вона, може, просто сидить та дивиться у стелю. Логіка додаткових балів? За ці ж курси ще й гроші беруть.
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Звичайно, беруть. Це не просто курси. Це має бути не менше 150-ти годин. Має бути ліцензія у ВУЗу. Отримати абітурієнт має від 1-го до 20-ти балів. Але дійсно деякі ВУЗи всім поголовно надали по 20 балів. На мою думку, це певна ознака корупції. Тому що Ви сплатили гроші, Вас мали оцінити, і всіх оцінили на відмінно? Так не буває. В чому логіка запровадження? Є два аспекти. По-перше, підвищити рентабельність деяких спеціальностей, тому що вони не користуються попитом. Це інженерно-технічні, природничо-математичні. Завжди в останні роки є проблема недобору. За рахунок курсів, відповідно, вирішили привабити вступників, які будуть профорієнтовані на ці предмети. Друге – це дати ВУЗам повернутися до практики підготовчих курсів, які також приносять прибутки. На нашу думку, це не рівні умови для абітурієнтів, тому що на них можуть ходити тільки ті, хто живуть там, де є ВУЗ. Ви ж не будете з села туди їздити.
Сергій СУЛИМ: Тим більше, не можна проконтролювати, чи був для людини сенс у цих курсах, чи ні.
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Для цього і повинна бути атестація, коли Ви повинні ходити на курси, має контролюватися присутність та зріз знань.
Валерій БЕБИК: Я думаю, що підтримка інженерних та природничих спеціальностей через таку систему – нормальна річ. Інша річ, що вищі навчальні заходи «вихолостили». Якщо всім випускникам ставляться по 20 балів, то це не нормально. Тому що хтось вчився на 15 балів, написав кінцеві тести, а хтось на 20. А вони всім плюсують по 20 балів. Тут є проблема. Треба удосконалити цю річ нормативно. Що стосується прибутковості приймальних комісій, пару років тому ми з колишнім президентом Києво-Могилянської Академії були на ефірі на якомусь каналі і там була суперечка з приводу приймальної комісії, підготовчих курсів. Я з нього тільки з третього разу вибив, скільки коштувало навчання – 1000 дол., то уявіть собі, скільки дітей приходить на навчання і яка виходить сума. Це не має бути бізнес. Підготовче відділення ще в Радянські часи задумувалося так, що, наприклад, людина приходить із армії, за два роки вона вже забула багато речей, які вона вчила в школі. І підготовчі відділення були як підготовчі факультети для того, щоб підтягнути солдата, який відслужив, випускника. Щоб він згадав. Я навчався в КПІ. У нас були хлопці, які прийшли після армії. Трошки вони підзабули. На першому курсі трошки відставали. Але, починаючи з 3-го курсу, вони практично всі були відмінниками. Вони вже були дорослі, знали, чого хотіли. Зовсім інша мотивація до знань. А були деякі, які позакінчували фізмат-ліцеї і з’їхали на трійки. А тут фінансовий елемент.
Сергій СУЛИМ: Склав чи не склав ці тести, а всі мають 20 балів. Тобто питання серйозне. Щодо державного замовлення, повідомляється, що приблизно на 20% буде скорочено обсяг державного замовлення на підготовку майбутніх дипломованих фахівців. Хоча Міністерство освіти говорить, що вони не скорочують обсяг держзамовлення. Просто пропорційно зменшенню кількості абітурієнтів і зменшується кількість держзамовлень. Політика такого скорочення полягає в тому, що на технічні спеціальності держзамовлення не так сильно буде зменшуватися, а на гуманітарні буде більше зменшуватись, навіть більше ніж на 20%. У ЗМІ говорять, що не в усіх ВУЗах така політика проводиться. Скорочення держзамовлення відбувається у незрозумілий спосіб. Чи ці закиди обґрунтовані?
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Зараз важко сказати, наскільки обґрунтовані ці закиди. До 2010-го року обсяг держзамовлення Наказом з усіма додатками вивішувався на сайті Міністерства освіти. Ми роздруковували. Брали будь-які вищі навчальні заклади, будь-які спеціальності, співставляли, порівнювали, робили аналіз. Зараз ми цього робити не можемо. Навіть народні депутати через депутатський запит до Міністерства освіти не можуть отримати Наказ із усіма додатками.
Сергій СУЛИМ: Тобто Міністерство освіти стало працювати більш закрито? Тепер ніхто не знає, що із держзамовленнями?
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: В цьому випадку, так. Окремі вищі навчальні заклади говорять, що нам скоротили замість обіцяних 20-ти чи 30-ти в повний нуль. Тобто не видали жодного місця державного замовлення на ту чи іншу гуманітарну спеціальність. Наприклад, магістратурі журналістики у Києво-Могилянській Академії не видали жодного місця держзамовлення. Зараз ми намагаємось отримати доступ до цих додатків. Або наші спостерігачі будуть ходити по вищих навчальних закладах, фотографувати чи переписувати всі ці дані в приймальній комісії. Але це абсурд. Система має бути прозора. За нашою інформацією держзамовлення просто не пропорційно забрано у вищих навчальних закладів. Я зараз не можу сказати, в кого більше, а в кого менше.
Сергій СУЛИМ: Про КПІ була інформація, що там основне скорочення відбулося саме на фінансуванні інженерно-технічних та інформаційно-технологічних спеціальностей. Це профільні спеціальності для цього ВУЗу. З іншого боку, Максим Луцький сказав у нас, що це – неправда.
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Дуже легко грати у правду-неправду. Треба вивісити документи. Тоді кожен може подивитися і порахувати, правда чи не правда. До нас доходять дані, що 100% є не пропорційний перерозподіл бюджетних місць. Тобто комусь знизили до нуля, комусь на 20%, комусь на 50%, і це необов’язково стосується тільки гуманітарних сфер. А й математичних, інженерно-технічних, фізичних. Проблема в тому, що нема прозорої системи розподілу держзамовлення. Раніше було прозоро, але теж незрозуміло.
Сергій СУЛИМ: Тепер не прозоро і не зрозуміло.
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: До чого прив’язувати? До ринку праці, до потреб. Відповідно, треба робити аналіз потреб ринку праці. Хтось їх робив? Ні. Це розподіл держзамовлення в ручному режимі. Якщо він ще непрозорий, то виникає дуже багато питань.
Валерій БЕБИК: Система держзамовлення, яка існує зараз, не тільки непрозора, а й суперечить Конституції. Вона абсолютно соціально несправедлива. Наприклад, недержавні навчальні заклади, є неприбуткові, як Університет «Україна». Це не ТОВ. Він просто недержавний, неприбутковий. Ніхто дивідендів не отримує. І у нас співзасновник – Київська міська держадміністрація. Тобто це ті організації, які ніколи не отримують дивідендів і вони просто є співзасновниками. Але Університету «Україна», як і іншим державним закладам, відмовляють у держзамовленні. І виходить парадоксальна ситуація. У нас 10-12% студентів навчаються у недержавних навчальних закладах. І ці навчальні заклади платять податки. Мало того, що ми платимо податки, із бюджету забезпечуємо навчання інших студентів, є дискримінація до викладачів. Наприклад, якщо викладач виходить на пенсію і в нього пенсія нижче наукового рівня, то ВУЗ повинен доплачувати в Пенсійний фонд.
Сергій СУЛИМ: А як у світі такі ВУЗи, як Ваші? Чи є для них держзамовлення?
Валерій БЕБИК: Звичайно. Тут треба дивитись таким чином: є конкретна кафедра, конкретний факультет, спеціальність. Ви подаєте і говорите, що у нас працює 5 професорів, 15 доцентів, стільки-то комп’ютерів, і Ви можете виграти тендер.
Сергій СУЛИМ: Якщо такий недержавний ВУЗ випускає фахівців, які дуже потрібні державі, то логіка в цьому є.
Валерій БЕБИК: У нас 70% промисловості вже не є державною. Для кого ми готуємо фахівців? Інженерів, економістів для бізнес-структур, засновниками яких є Кіпр в офшорах.
Сергій СУЛИМ: Чому бізнес-структури зовсім не цікавляться випускниками, фахівцями, які зараз навчаються у ВУЗах?
Валерій БЕБИК: Тому що уряд і парламент цим не займається. Я був у Мічиганському університеті. Там знаходиться завод Форда. І вони щороку дають мільйони доларів. Вони побудували корпус для автомобільного факультету. Дають гроші на утримання цього. І вони знають, що це корпоративне замовлення, що ці інженери, які там готуються, в тому числі магістри найвищої кваліфікації, гарантовано прийдуть.
СЛУХАЧ: Донецк. У меня предложение: все передачи на подобные темы начинать с вопроса нашего полтавского друга. Где они все работать будут? В частности вчера в передаче было доказано, что через 2-3 года абсолютная безработица будет среди журналистов. Что будут делать?
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Насправді, школа журналістики, Могилянська, підтримується бізнесом. А не тільки держзамовленням. Я думаю, що пан Ахметов, який фінансує вже не перший рік школу журналістики, навряд чи інвестував би кошти в нікуди. Коли Ви говорите, що куди вони підуть, то Ви що, думаєте, що там про сотні випускників-магістрів іде мова? Та йде мова про десятки. Ці кваліфіковані кадри потрібні для того, щоб доносити правдиву інформацію, мати власні принципи. Професіонал ніколи не буде емоційно підходити до своєї роботи. Журналістика йде тоді, коли кожен громадянин, використовуючи різні соціальні мережі, Інтернет, може стати журналістом. Наприклад, у Росії Ви дуже часто може побачити новини, коли посилання йде на сторінку якогось приватного користувача, який просто займається громадською журналістикою. У світі, де розвиваються Інтернет-технології, навпаки, кожен громадянин може стати журналістом. А не те, що нікуди буде піти журналістам.
Валерій БЕБИК: Центральні державні газети у нас тільки «Голос України» та «Урядовий кур’єр». А решта – приватні мас-медіа. Добре, що Ахметов проплачує цю програму. Можливо, на його телеканал його журналісти і підуть. Тут треба подумати, які фахівці потрібні державі? Соціальні працівники, державні службовці. Ці люди гарантовано підуть на роботу. А коли ми навчаємо навіть за бюджетний кошт інженера, потім знаємо, що він виїжджає в Німеччину і працює там програмістом, на іншу економіку, то що це за планування?
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Це вже питання ринків праці – нашого, зовнішнього.
СЛУХАЧ: Сергій, Херсон. Я подав документи у Ваш університет. Вистоїмо 4 чи 5 років? Чи буде ліцензія, як влада відноситься?
Валерій БЕБИК: Вистоїть.
Сергій СУЛИМ: А чому він так за Вас турбується чи, справді, є якісь проблеми?
Валерій БЕБИК: Кожні п’ять років ліцензія переоформлюється. У нас кадрове забезпечення абсолютно достатнє. А в основі, коли дивляться на продовження ліцензії, щоб були кадри.
СЛУХАЧ: Анатолий, Донецк. У меня высшее образование. Заканчивал еще при Советской власти. Служил в части. К нам на подготовительные курсы приходили учителя со школ. Потом мы шли в ВУЗы по выбранной специальности. Я два года отработал на производстве. Не то, что например, Палий.
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Кожна спеціальність повинна бути конкурентною. Хай буде декілька навчальних закладів, які випускають журналістів, політологів, філософів.
Валерій БЕБИК: Як правило, в партійних офісах, на державній службі сидять люди не з політичною освітою. Як не дивно. Сидять аграрії, економісти. Палій – кандидат політичних наук. Він захистив дисертацію. Вона нормальна. Я бачив його реферат. Не треба політичні симпатії переносити конкретно на людину.
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Ви ж не можете як спеціаліст у галузі політології сказати, наскільки він – професійний політик.
Сергій СУЛИМ: Я як журналіст заявляю, що він – цікавий співрозмовник. Наводилися приклади, що людина мала 124 бали, а потім складала на 200 балів творче завдання. Чи буде чесною вступна кампанія?
Ольга АЙВАЗОВСЬКА: Ми будемо слідкувати. Через минулорічні наші ексцеси з вищими навчальними закладами ми перевірили 6 факультетів журналістики, де були випадки, коли отримували мінімальний бал по внутрішньоуніверситетських випродуваннях і навпаки. І рейтинг мінявся кардинально.
автор: Валерій Бебик, проректор Університету "Україна", професор політології; Сергій Сулим; Ольга Айвазовська
видання: "Радіо-Ера" ФМ, час видання: 2011
адреса видання: http://www.radioera.com.ua/eranews/?idArticle=34190
28/01/2012
- Рубрики
- Усі
- Дистанційне навчання
- Духовність
- Культура
- Наука
- Постаті
- Про президента
- Про Університет
- Проблеми освіти
- Проблеми студентів з інвалідністю
- Рідна мова
- Розвиток особистості
- Статті Президента
- Цінуймо, знаймо і любімо українське