Реформа середньої освіти – профільне навчання в загальному контексті освіти

Реформа середньої освіти

профільне навчання в загальному контексті освіти

 

Концепція профільного навчання у старшій школі, затверджена рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 25 вересня 2003 року, є першим кроком у вирішенні питання реформування загальноосвітньої середньої школи. Радянська система середньої освіти ставила за мету надання низки загальних (базових знань) з основ наук, не враховуючи інтереси, здібності, нахили підростаючого покоління. Відтак, вирішувалась задача формування, насамперед, «середнього класу»: інженерів, економістів, представників робочої інтелігенції.

 

На цю тему в нас відбулася розмову з керівником управління навчально-виховної роботи Університету «Україна» Сухицькою Наталією Валеріївною.

 

 - Задачу навчання, виховання та формування таких будівничих нашої держави повинна вирішувати сучасна українська школа. Для реалізації цієї задачі необхідно створити сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів щодо формування у них визначеності на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності.

Безумовно, у зв’язку з цим виникає питання: чи не спаплюжимо ми ідею всебічно розвинутої особистості, здатної пристосуватися або знайти своє місце у суспільстві, яка б уміла вирішувати різноманітні економічні, соціальні питання, брала б активну участь на громадському та державному рівнях?

- І.О. На мою думку, загальною тенденцією у проведенні реформи в освіті повинно бути поєднання високої кваліфікації працівника та високої громадської культури людини (особистості).

- Концепція профільного навчання у старшій школі проголошує її орієнтацію на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної і допрофесійної освіти. Диференціація та варіативність повністю виключають поняття універсальності, до якої ми так звикли за радянські часи. Цивілізаційні процеси, високі технології, широкий інформаційний простір, накопичення знань людством у різних галузях господарства потребують кваліфікованих різнопрофільних спеціалістів, професіоналів своєї справи. Отримання «поверхневих» загальних знань із основ наук повинно завершуватися програмою неповної середньої освіти.

З іншого боку, система накопичених знань потребує впровадження інтеграції в навчально-виховному процесі, яка обумовлена, за Концепцією, об’єктивними процесами взаємозв’язку і взаємозалежності різних наукових дисциплін.

- І.О. Підготовка до професійного навчання починається на ІІ ступені загальноосвітньої школи. А чи не можна розпочинати процес професіоналізації і на більш ранніх етапах навчання?

- Безумовно, підготовка до професійного навчання починається на ІІ ступені загальноосвітньої школи. Не виключаю можливості розпочинати процес професіоналізації і на більш ранніх етапах навчання. Таку ідею «Від дитячого садочка до магістратури» висунув перший міністр освіти і науки академік П.М. Таланчук. На жаль, такий алгоритм навчання в основному реалізується приватними навчальними закладами, а на державному рівні так і залишається на папері. Відтак, Концепція профільності навчання для нас не нова, а є свідомим продовженням ідеї екс-міністра.

Задля забезпечення якісного профільного навчання перш за все потрібна перепідготовка (підвищення кваліфікації) викладачів відповідних курсів, створення належної наукової навчально-методичної бази, розробка сучасних інноваційних підходів у методиці викладання профільних дисциплін, матеріально-технічної бази навчального закладу. Бо, як відомо, за Концепцією, профільна диференціація навчання здійснюється за рахунок поглибленого вивчення навчальних дисциплін певного профілю.

- І.О. Підведемо підсумки. Яка головна мета профільного навчання?

Тут можна виділити декілька аспектів:

1) надання можливості молоді, яка визначилася з вибором, ознайомитись із абеткою майбутньої професії;

2) урахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів для більш повної реалізації своїх можливостей;

3) вивільнення часу на опанування конче потрібними знаннями через скорочення «другорядної» інформації;

4) впровадження психологічних методів і прийомів для підтвердження соціалізації особистості через запровадження моніторингів і психологічних тестів;

5) більш тісне залучення молоді до експериментальної та науково-дослідницької діяльності, пошуку нових ідей, варіацій на основі застосування активних методів навчання, участі в олімпіадах МАН;

6) прищеплення учням бажання до самостійної роботи, поваги до майбутньої професії, визначення своєї ролі в реалізації комплексної програми розвитку держави, прагнення до саморозвитку і самоосвіти.

- І.О. Але всі вище викладені моменти є тільки однією складовою в питанні підготовки майбутніх спеціалістів. Яка головна задача вирішується паралельно із професіоналізацією?

- Це - виховання свідомих громадянсько (політично) освічених, небайдужих до проблем держави та суспільства громадян України.

Обґрунтовуючи необхідність профільного навчання, хочу зупинитись на ідеї створення профільних класів юридичного спрямування. Спираючись на раніше викладене, пропоную розпочинати таку роботу у вигляді читання лекцій на правову тематику серед учнів та їх батьків (частіше на подальше визначення, де вчитися дитині, впливають батьки), проведення опитування, рольових «пробних» ігор.

Починаючи з 8 класу, можливе введення факультативного курсу «Практичне право» («Street law»), «Основи правознавства» в одному окремо взятому класі, або в групі учнів, зібраних із різних класів однієї паралелі.

Практика показує, що не всі діти в змозі опанувати додатковою інформацією або розчарувалися в даному виді професійної діяльності. Це і є природний відбір дітей, які в майбутньому налаштовані на роботу юриста.

Більш ґрунтовне навчання розпочинається в 10-11 класах зі створення класів юридичного профілю (2-4 год. на тиждень). Форми і методи роботи різноманітні: організація клубу старшокласників-правників, випуск інформаційно-правових листівок, зустрічі з представниками державної влади, політичними діячами, видатними юристами, організація лекторіїв і, безумовно, виконання навчальної програми з курсу поглибленого вивчення основ правознавства, де майбутні юристи знайомляться з азами теорії держави і права та основами конституційного, адміністративного, цивільного, трудового, сімейного, житлового, кримінального та іншими галузями права.

- І.О. Дана робота сприятиме підвищенню правової культури населення, правосвідомості підростаючого покоління?

- Знання переростають у переконання лише тоді, коли вони осмислені, пережиті самостійно у процесі пізнання і практичних дій. Саме цим вимогам відповідають програми клінічної освіти, у ході яких студенти, отримуючи теоретичні знання, одночасно під керівництвом досвідчених викладачів ведуть реальні юридичні справи (починаючи з допомоги громадянам у складанні позовної заяви до суду) й набувають при цьому професійних навичок.

Клінічне навчання – навчання практичне. Юридична клініка дозволяє юристу навчатися, вирішуючи реальні професійні справи. Така форма навчання є обов’язковим елементом підготовки американських юристів, вона поширена й у Європі.

Поряд із лекційною формою занять практикується створення й вирішення практичних проблемних ситуацій, проводяться ділові ігри, дискусії, що сприяє перегляду студентами системи цінностей і пріоритетів у сфері юридичної освіти. Студентів на таких практичних заняттях орієнтують на співробітництво з викладачем, самостійний аналіз, що сприяє розвиткові їх особистості,  глибинне осмислення ними специфіки професійно-правових знань та навичок.

Така ж робота у клініці долає так звану «споглядальну» практику і сприяє професійному саморозвитку майбутнього фахівця – цілеспрямованому становленню особистісно-професійної позиції, орієнтує на внутрішню культуру як необхідну умову самореалізації у практичних професійних ситуаціях.

- І.О. Робота клініки «живого клієнта» ґрунтується на чітко визначених основних напрямках?

Це справді так. Діяльність юридичної клініки сфокусована на наступних напрямках:

-       проведення з учасниками клініки методичних семінарів, зміст яких - ознайомлення їх із актуальними правовими проблемами, які найчастіше трапляються у практичній роботі, та засвоєння прийомів і методів роботи з клієнтами;

-        співпраця з громадськими організаціями у здійсненні спільних проектів щодо надання громадянам юридичних консультацій;

-       залучення до клінічної роботи та підготовки нових учасників клініки з числа студентів ІІ курсу;

-       виконання договорів про співпрацю з державними і громадськими організаціями та установами щодо надання безкоштовних юридичних консультацій (із усіх категорій справ, а у кримінальних – у межах представництва прав потерпілих за дорученням).

Звичайно, однією з умов зарахування до клініки є фундаментальна теоретична підготовка студента, але насамперед береться до уваги його здатність діяти самостійно, виявити ініціативу, його почуття відповідальності. Таким чином, надзвичайної ваги набирає особистісна складова моделі майбутнього спеціаліста, котра передбачає: розуміння сутності й соціальної значущості свого фаху; дотримання етичних і правових норм; наявність позитивних ідеалів, цінностей, пріоритетів, мотивацій тощо; позитивні навички міжособистісного спілкування й уміння використовувати їх на практиці; здатність приймати рішення й нести за них відповідальність; володіння такими якостями, як почуття справедливості, співчуття, прагнення допомагати людям. Тобто йдеться про особисту культуру студента, морально сформовану особистість.

- І.О. Безперечно, Ви вимагаєте вироблення чітких морально-етичних підходів до роботи клініки, що може відобразитись у кодексі професійної етики учасників клінічної програми. У ході реалізації цього які основні завдання Ви ставите при вихованні мислячої особистості, що сприймає множинність поглядів і вважає це природним явищем, особистості, яка поважає позицію іншого, є толерантною, високоморальною?

- 3 квітня 1996 року Рада Європи схвалила нову редакцію Європейської соціальної хартії, в якій викладено Стандартизацію соціальних прав.

Важливою умовою входження України у світовий простір є відповідність вітчизняних стандартів міжнародним. Сьогодні одне із основних завдань – це прискорення стандартизації, тобто приведення у відповідність стандартів країни (особливо соціальних) із міжнародними.

Як відомо, стандартизовані соціальні права включають у себе право на гідний життєвий рівень, право на захист, права інвалідів і незахищених верств населення. Пріоритет людини над державою є основною ознакою правової держави.

Становлення України як незалежної правової, соціальної держави, фактичний і можливий вступ до європейських товариств вимагають створення чинних умов переходу до демократизації суспільства. Багатовікова історія українського народу, кидання в лоно різних країн показали нам, що без сподівання на власні сили і можливості Україна ніколи не скине ідеологічне, політичне, економічне ярмо.

Здобувши незалежність у кінці XX ст., ми повинні розуміти, що проголошення даного факту де-юре не означає отримання його де-факто. Потрібна ціла низка заходів для створення дійсно (за ст. 1 Конституції України) правової, незалежної, демократичної, соціальної держави.

Шлях розбудови Української держави в цьому напрямку - довготривалий, супроводжуваний політичними кризами, економічними спадами, ідеологічними протиріччями, соціальними розшаруваннями суспільства і, як наслідок, правовим нігілізмом і розбещеністю.

- І.О. Відтак, постає питання: як можна прискорити шляхи розбудови української держави? Цей процес повинен проходити всебічно, тобто торкаючи всі сторони як на державницькому рівні, так і в громадській площині?

- Економічні і соціально-політичні перетворення в Україні сьогодні на передній план висувають питання правотворчого характеру. Після прийняття у 1996 р. Конституції України з новою гостротою виникла суперечність між продекларованими нормами та реальною можливістю і бажанням їхнього втілення. Поняття правової держави тісно пов’язано із застосуванням правових норм у державі та їх неухильним дотриманням з боку держави і громадян. Соціальна держава визначається як така, що прагне до забезпечення кожному громадянину гідних умов існування, соціальної захищеності, співучасті в управлінні виробництвом, однакових життєвих шансів, можливостей для самореалізації особистості. Реалії життя вимагають формування законодавчої бази в Україні, тобто прийняття цілої низки нормативно-правових документів, які б юридично закріплювали державотворчі процеси і стояли на захисті правового забезпечення всіх сторін діяльності нашої держави.

Юридична система України сьогодні досить складна, вона налічує близько 200.000 законів і нормативно-правових актів, але ще не всі сфери врегульовано правовим полем, тому можна лише уявити, яка складна і творча робота чекає на молодих юристів.

Безумовно, сподіватись на велику роль фахівців-юристів у нашій державі рано. На жаль, в Україні ще не створено на належному рівні інститут адвокатів, на не завжди належному рівні проходить захист у судах та надання кваліфікованої юридичної консультації.

Перестороги в застосуванні норм права в повсякденному житті пересічного громадянина ще досить вагомі.

- І.О. Тому і виникає потреба у правовій освіті населення, насамперед, правовій культурі та обізнаності громадян України?

- Аналізуючи матеріали Міністерства юстиції, МОН України, пропонується впровадження низки заходів, а саме:

І. Правова освіта в дошкільних виховних закладах:

- Курс навчальних занять «Правила дорожнього руху», «Я і моя сім’я», «Україна – наша Батьківщина», «Мої обов’язки».

- Проведення ігрових ситуацій за правовою тематикою: «Пішоходи на дорозі»; «Ми і наші іграшки».

- Читання лекцій на правову тематику серед батьків, вихователів, надання безкоштовних юридичних консультацій.

ІІ. Правова освіта в середніх загальноосвітніх закладах І-ІІІ ступенів:

- Початкова школа [І ст.: І-IV кл.] (1 год.  на тиждень).

- Курс навчальних занять: «Правила дорожнього руху»; «Ми – громадяни України»; «Бережемо природу» та ін.

- Проведення ігрових ситуацій.

- Середня ланка [ІІ ст.: V-IX кл.] (1 год. на тиждень).

- Факультатив «Практичне право» (1 год. на тиждень).

- Організація гуртка правової освіти, випуск інформаційно-правових листівок: старша школа [ІІІ ст.: X-XII кл.]. Зустрічі з представниками державної влади, політичними діячами, юристами.

- Створення класів юридичного профілю (2-4 год. на тиждень).

- Створення за рішенням Педагогічної Ради школи класів із поглибленим вивченням права (68-136 год. на рік). Класи закріплюються за ВНЗ із залученням професорсько-викладацького складу та студентів-старшокурсників.

ІІІ. Правова освіта в ЗОСШ, технікумах, ПТУ, коледжах:

- Організація лекторіїв, кінолекторіїв на правову тематику серед учнів, батьків та вчителів шкіл, надання безкоштовних юридичних консультацій.

- Випуск довідника «Порадник старшокласника»; «Порадник школяра».

- Проведення методичних семінарів для вчителів основ права з метою ознайомлення зі змінами чинного законодавства, випуск методичних рекомендацій.

- Організація тижнів і декад права в навчальних закладах.

- Проведення конкурсу на кращу наукову роботу з права, олімпіад, творчих робіт.

- Встановлення в начальних закладах інформаційної правової бази «Ліга-Закон», «Законодавство», «Юрист +» тощо.

IV. Правова освіта у ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації:

- Створення наскрізної програми курсу «Основи правознавства» із урахуванням вікових особливостей.

- Конкурс на кращий посібник (підручник) із методичними рекомендаціями, тлумаченнями та коментарями норм права та статей нормативних документів.

- Розробка методичного забезпечення: схеми, таблиці, опорні конспекти, тести, список рекомендованої літератури, аудіозаписи, відеофільми, Internet-програми, словник юридичних термінів (тлумачний словник), тематика рефератів, наукових робіт Малої Академії Наук, ділові ігри, ситуативні вправи.

- Проведення анкетування респондентів із метою виявлення проблемних питань серед підлітків та молоді.

- Розробка і впровадження універсіад (проведення олімпіад, конференцій учнівської молоді в межах ВНЗ).

- Спільно зі Службою у справах неповнолітніх РДА проведення роботи зі зменшення проявів бездоглядності та безпритульності підлітків, наркотичної та алкогольної залежності, профілактики правопорушень серед молоді шляхом запровадження лекторіїв та кінолекторіїв щодо запобігання вживання наркотичних і психотропних засобів.

V. Правова освіта населення:

- Систематичне інформування населення про національне законодавство, роз’яснення життєвих юридичних казусів, надання порад із адміністративного, цивільного, трудового, господарського, податкового та інших галузей права через розповсюдження листівок у поштові скриньки.

- Проведення анкетування (соціологічного опитування) респондентів з метою виявлення проблемних питань громадян.

- Проведення зустрічей із юристами, представниками органів державної влади, правоохоронних органів (лекторіїв, кінолекторіїв) у базових школах, ЖЕКах із мешканцями району (міста).

- Висвітлення актуальних правових питань, роз’яснень відповідних актів, життєвих ситуацій під рубрикою «Юрист відповідає (інформує, консультує)» на шпальтах місцевих газет.

- Впровадження «Телефону довіри».

- Безкоштовна правова допомога соціально незахищеним верствам населення через діяльність юридичних клінік та юридичних відділів РДА.

- Проведення циклу радіо- і телепередач на правову тематику (конкретні ситуації), інтерв’ювання (бесіда) представників влади, Конституційного Суду, судів загальної юрисдикції, політичних лідерів, представників бізнесу - промисловців і аграріїв.

- Організація роботи громадських приймалень при управліннях юстиції.

- Розробка, виготовлення і розповсюдження через пенсійні фонди, фонди соціального забезпечення, фонди інвалідів «Абетки правових знань».

- Проведення навчально-методичних семінарів для представників державної влади, підприємців, керівників установ і відомств.

- І.О. Вельмошановна Наталіє Валеріївно! Щиро дякую Вам за цікаву пізнавальну бесіду, яка, без сумніву, дуже зацікавить наших читачів!

 

Ігор Олександров, журналіст

автор: Ігор Олександров

час видання: 2010


06/04/2010