Проблематика розвитку української освіти в умовах євроінтеграції

Проблематика розвитку української освіти в умовах євроінтеграції


Федик Р.

 

Івано-Франківська філія Університету «Україна»,

VI курс, група ПІ-41, напрям підготовки «Програмна інженерія».

Науковий керівник: Кіт Г.В., старший викладач

 

Європейська вища освіта крокує шляхом кардинальних змін. Уніфікуються національні системи підготовки фахівців, створюється загальноєвропейський науковий та освітній простір, здійснюються доволі радикальні інституційні перетворення. І попри те, що участь у Болонському процесі для вітчизняної вищої школи також уже стала невід'ємною частиною її модернізації, в середовищі освітян та науковців навколо його принципів до сьогодні точаться дебати. Доводилося навіть чути думку, що участь у ньому може призвести до деградації української вищої освіти.

Якщо Болонські домовленості проаналізувати можна дійти висновку – це магістральний шлях у напрямі створення загальноєвропейського наукового та освітнього простору. А потрібен він насамперед для підвищення спроможності випускників вищих навчальних закладів до працевлаштування та поліпшення їх мобільності на європейському ринку праці. Ну і, звичайно, це дієвий механізм піднесення ефективності та конкурентоспроможності європейської вищої освіти. Для досягнення цих цілей було запропоновано впровадити загальну, спільну для країн-учасниць процесу двоступеневу структуру вищої освіти; прийняти зручні та зрозумілі градації дипломів, ступенів і кваліфікацій; запровадити взаємовизнаний на європейському просторі вчений ступінь доктора філософії; використати єдину систему кредитних одиниць (систему ECTS – European Community Course Credit Transfer System), яку називають ще системою кредитних заліків або системою кредитних рівнів, що по суті є системою взаємовизнання навчальних програм; увести уніфіковані і взаємно визнані на європейському просторі додатки до диплома.

Отже, Болонський процес став головним інструментом інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи. Ґрунтується він на цінностях європейської освіти і культури, але при цьому не нівелює національні особливості освітніх систем різних країн Європи. До того ж – відкритий, поступовий, багатоваріантний і гнучкий.

Будь-яка держава сама обирає, приєднуватися їй до цього процесу чи ні. Україна вирішила приєднатися, і ми вважаємо, що це правильно. Тим більше, що приєднання до Болонського процесу не вимагає від країн-учасниць відмови від власних напрацювань у галузі освіти і науки.

 

Журнал "Освіта регіону: психологія, політологія, соціальні комунікації", № 4, 2012

 

 

 

 

автор: Федик Р., Івано-Франківська філія Університету "Україна", 6 курс, група ПІ-41, спеціальність "Програмне забезпечення систем" Федик Р. Івано-Франківська філія Університету «Україна», VI курс, група ПІ-41 спеціальність «Програмна інженерія». Науковий керівник: Кіт Г.В., старший викладач.

видання: Журнал "Освіта регіону: психологія, політологія, соціальні комунікації", № 4, 2012, час видання: 2012

адреса видання: http://www.social-science.com.ua/


04/04/2013