Як включити технікуми в Болонський процес?

Як включити технікуми в Болонський процес?

 

Відповідь на це запитання шукали з ініціативи в. о. міністра освіти і науки Станіслава Ніколаєнка під час проведення науково-практичного семінару керівників Університету «Україна», провідних технікумів і коледжів, НДІ соціально-трудових відносин і роботодавців, які обговорили шляхи інтеграції України у світовий освітній простір.

Проблема полягає не лише у скасуванні освітньо-професійних рівнів молодшого спеціаліста і спеціаліста, які не «вписуються» в Болонський процес. Як відомо, Болонська угода передбачає перехід на двоступеневу систему підготовки кадрів «бакалавр-магістр».

Скасувати не складно. Але щоб «не вилити з водою і дитину», варто серйозно подумати про подальшу долю систем профтехосвіти і середніх спеціальних закладів, дипломи яких буде неможливо «конвертувати» в міжнародні стандарти після остаточної «болонізації» національного освітнього простору. Чим це загрожує? Неконкурентоспроможністю не тільки на міжнародному, а й на внутрішньому ринку праці.

Окрім того, аналіз рівня підготовки українських бакалаврів і магістрів свідчить про певний відрив вузівської теорії від виробничої практики, особливо в інженерних, управлінських і економічних науках.

На думку заступника в. о. міністра освіти і науки Михайла Степка, потрібно переламати ситуацію, коли вузи готують фахівців без урахування потреб роботодавців, а останні сприймають бакалаврів як таких, що не довчилися до спеціалістів і магістрів. Але бакалавр є повноправним суб'єктом вищої освіти, який може займати відповідні керівні і технологічні посади.

Саме тому, переконаний М. Степко, виникла нагальна потреба забезпечити більш ефективну наскрізну підготовку від молодшого спеціаліста до бакалавра. Окрім того, життя вимагає відновити те позитивне, що було в радянській системі освіти. В цьому контексті була згадана успішна робота заводів-втузів, які готували фахівців безпосередньо під замовника.

Ці думки були активно підтримані першим міністром освіти і науки незалежної України, Президентом Університету «Україна» Петром Таланчуком, який ознайомив колег із напрацьованим досвідом і своїм баченням цієї проблеми.

Цікаві міркування висловлені директорами Київських індустріального Оленою Туманською та радіомеханічного технікуму Володимиром Карпенком, головою правління ВАТ «Київський радіозавод» Миколою Сторожуком, директором НДІ соціально-трудових відносин Сергієм Мельником та іншими учасниками семінару.

Не забарилося і рішення про необхідність проведення під егідою МОН експерименту зі створення своєрідного корпоративного вузу, який об'єднає під інтелектуальним і навчально-методичним «дахом» Університету «Україна» та матеріально-технічними можливостями роботодавців профільні технікуми та коледжі, які прагнуть «вписатися» у світові інтеграційні процеси в освітньо-науковій та виробничій сфері.

Зрозуміло, до цього процесу зможуть долучитися не тільки учасники згаданого вище семінару, а й усі зацікавлені колективи вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

До речі, орієнтиром у цьому напрямі можуть бути не тільки заводи-втузи з радянського минулого, а й сучасні корпоративні університети світу. Наприклад, глобальна корпорація «Кока-кола» є засновником університету «Еморі» в Атланті, а потужна автомобільна компанія «Форд» є головним фінансовим донором Мічиганського університету в Ленсінгу (США). Вони вкладають гроші в інтелект і отримують висококваліфікованих фахівців для власних заводів. Результат загальновідомий - мільйони людей п'ють їхні напої та їздять на їхніх автомобілях, хоча наш лимонад не гірший...

 

Валерій БЕБИК,

проректор Університету «Україна»,

завідувач кафедри

глобалістики, політології та міжнародних комунікацій

("Урядовий кур'єр", 17.03.2006 р.)

автор: Валерій Бебик, проректор Університету "Україна", завідувач кафедри глобалістики, політології та міжнародних комунікацій

видання: Газета "Урядовий кур'єр", час видання: 2006


25/02/2010