Реформа середньої освіти – сьогодні. Профільне навчання в загальному контексті освіти

Реформа середньої освіти – сьогодні.

Профільне навчання в загальному контексті освіти

 

Концепція профільного навчання у старшій школі, затверджена рішенням колегії Міносвіти і науки України від 25 вересня 2003 року, є першим кроком у вирішенні питання реформування загальноосвітньої середньої школи. Радянська система середньої освіти ставила за мету надання низки загальних знань (бази знань) з основ наук, не враховуючи інтереси, здібності, нахили підростаючого покоління. Відтак, вирішувалась задача формування, насамперед, «середнього класу»: інженерів, економістів, представників робочої інтелігенції.

Але реалії сьогодення висувають на порядок денний урахування потреб сучасного суспільства, де б могли реалізувати свої здібності, творчі інновації свідомі, освічені, компетентні особистості. Задачу навчання, виховання та формування таких будівничих нашої держави повинна вирішувати сучасна українська школа. Для реалізації цієї задачі необхідно створити сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів щодо формування у школярів визначеності на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності.

Безумовно, у зв’язку з цим виникає питання: чи не спаплюжимо ми ідею широкорозвинутої особистості, здатної пристосуватися або знайти своє місце в суспільстві, яка б уміла вирішувати різноманітні економічні, соціальні питання, брала активну участь на громадському та державному рівнях?

На мою думку, загальною тенденцією у проведенні реформи в освіті повинно бути поєднання високої кваліфікації працівника та високої громадської культури людини (особистості).

Концепція профільного навчання у старшій школі проголошує її орієнтацію на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної і допрофесійної освіти. Диференціація та варіативність повністю виключають поняття універсальності, до якої ми так звикли за радянські часи. Цивілізаційні процеси, високі технології, широкий інформаційний простір, накопичення знань людством у різних галузях господарства потребують кваліфікованих різнопрофільних спеціалістів, професіоналів своєї справи. Отримання «поверхневих» загальних знань з основ наук повинно завершуватися програмою неповної середньої освіти.

З іншого боку, система накопичених знань потребує впровадження інтеграції в навчально-виховному процесі, яка обумовлена, за Концепцією, об’єктивними процесами взаємозв’язку і взаємозалежності різних наукових дисциплін.

Безумовно, підготовка до професійного навчання починається на ІІ ступені загальноосвітньої школи. Не виключаю можливості розпочинати процес професіоналізації і на більш ранніх етапах навчання. Таку ідею «Від дитячого садочка до магістратури» висунув перший міністр освіти і науки академік П.М. Таланчук. На жаль, такий алгоритм навчання в основному реалізується приватними навчальними установами, а на державному рівні так і залишається на папері. Відтак, Концепція профільності навчання для нас не нова, а є свідомим продовженням ідеї екс-міністра.

Задля забезпечення якісного профільного навчання перш за все потрібна перепідготовка (підвищення кваліфікації) викладачів відповідних курсів, створення належної наукової навчально-методичної бази, розробка сучасних інноваційних підходів у методиці викладання профільних дисциплін, матеріально-технічної бази навчального закладу. Бо, як відомо, за Концепцією, профільна диференціація навчання здійснюється за рахунок поглибленого вивчення навчальних дисциплін певного профілю.

Підведемо підсумки. Яка головна мета профільного навчання?

Тут можна виділити декілька аспектів:

1) надання можливості молоді, яка визначилася з вибором, ознайомитись із абеткою майбутньої професії;

2) врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів для більш повної реалізації своїх можливостей;

3) вивільнення часу на опанування конче потрібних знань через скорочення «другорядної» інформації;

4) впровадження психологічних методів і прийомів для підтвердження соціалізації особистості через запровадження моніторингів і психологічних тестів;

5) більш тісне залучення молоді до експериментальної та науково-дослідницької діяльності, пошуку нових ідей, варіацій на основі застосування активних методів навчання, участі в олімпіадах МАН;

6) прищеплення учням бажання до самостійної роботи, поваги до майбутньої професії, визначення своєї ролі в реалізації комплексної програми розвитку держави, прагнення до саморозвитку і самоосвіти.

Але всі викладені в статті моменти є тільки однією складовою в питанні підготовки майбутніх спеціалістів. Іншою головною задачею, яка вирішується паралельно із професіоналізацією, є виховання свідомих громадянсько (політично) освічених, небайдужих до проблем держави та суспільства громадян України.

Обґрунтовуючи необхідність профільного навчання, хочу зупинитись на ідеї створення профільних класів юридичного спрямування. Спираючись на раніше викладене, пропоную розпочинати таку роботу у вигляді читання лекцій на правову тематику серед учнів та їх батьків (частіше на подальше визначення, де вчитися дитині, впливають батьки), проведення опитування, рольових «пробних» ігор.

Починаючи з 8 класу, можливе введення факультативного курсу «Практичне право» («Street law»), «Основи правознавства» в одному окремо взятому класі, або в групі учнів, зібраних із різних класів однієї паралелі.

Практика показує, що не всі діти в змозі опанувати додаткову інформацію, або розчарувалися в даному виді професійної діяльності. Це і є природний відбір дітей, які в майбутньому налаштовані на роботу юриста.

Більш ґрунтовне навчання розпочинається в 10-11 класах зі створення класів юридичного профілю (2-4 год. на тиждень). Форми і методи роботи різноманітні: організація клубу старшокласників-правників, випуск інформаційно-правових листівок, зустрічі з представниками державної влади, політичними діячами, видатними юристами, організація лекторіїв і, безумовно, виконання навчальної програми з курсу поглибленого вивчення основ правознавства, де майбутні юристи знайомляться з азами теорії держави і права та основами конституційного, адміністративного, цивільного, трудового, сімейного, житлового, кримінального та іншими галузями права.

Дана робота сприятиме підвищенню правової культури населення, правосвідомості підростаючого покоління.

 

 

Наталія Сухицька,

декан факультету правознавства

та міжнародних відносин

Університету «Україна»

автор: Наталія Сухицька, декан факультету правознавства та міжнародних відносин Університету «Україна»

час видання: 2010


25/02/2010