Єдиному

Єдиному

Кохай мене усе своє життя,

Кохай мене до стогону й нестями,

Бо нам не буде в небі каяття!

Кохай мене душею і вустами.

 

Цінуй мене й на спотичці доріг

За всі до тебе стоптані стежини,

Не забувай ніколи наш поріг

І мої очі – ягідки ожини.

 

Плекай мій світ, і з дотиком руки

Забудеш ти про вранішню утому.

І не зівянуть в ніжності квітки,

Що навесні розквітли біля дому.

 

Цілуй мене жадано й досхочу,

Лікуй мене словами незрадливими.

Я ж задля тебе в небо полечу

І повернусь, щоб ми були щасливими!

 

Шануй мене у вихорі життя:

В сльозах, в коханні, в розпачі й надії.

Не допусти, щоб впали в небуття

Твої слова й мої дівочі мрії.

 

Альона Загребельна,

студентка-заочниця IV курсу

(спеціальність «Видавнича справа та редагування»),

газета «Університет «Україна» №5-6, 2010

автор: Альона Загребельна, студентка-заочниця IV курсу (спеціальність «Видавнича справа та редагування»)

видання: газета «Університет «Україна» №5-6, 2010, час видання: 2010


17/06/2010