В моїх обіймах ти заснула…
В моїх обіймах ти заснула…
В моїх обіймах ти заснула,
Зелений гай тобі наснивсь,
А за шибками потонула
Вся ніч в сніжинах.
Час спинивсь,
Немов хвилин завмерли рухи…
Твій сон таким солодким був,
А я дививсь на тебе й слухав
Цю тишу, що лиш серцем чув.
Твоє волосся нагадало
Духмяних весен юний шал,
А за вікном зима кружляла,
Від щастя плакала душа.
Ходила ніч нечутним кроком,
В тобі одній я потопав,
І, не порушивши твій спокій,
Вуста весняно цілував.
Юрій Тітов
автор: Юрій Тітов
час видання: 2018
04/03/2018
- Рубрики
- Усі
- Вірші про кохання
- Громадянська позиція
- Гумор
- Духовність
- Есе
- Збірки поезії
- Лірика
- Мудрість століть
- Патріотична поезія
- Переклади
- Проза
- Спогади
- Університету "Україна" присвячується