Підсніжник

 

Підсніжник

 

Я проросту підсніжником в тобі,

Малесенькою квіткою надій,

Я розфарбую неба височінь

В рожевий колір, колір моїх мрій.

Я заблукаю барвами в садках,

В стежках заплутаюся, кольорових, ніжних,

Мене одну шукатимеш в струмках,

Я буду перша, наче той підсніжник.

Мене огорнуть біль, туман, імла,

Здуватиме холодний, лютий вітер,

Та в серця я благатиму тепла,

Хоч крапельку, щоб пелюстки зігріти.

Мороз десь у деревах виграє, –

Він не злама мене струнку, тендітну,

Боротимусь за щастя я своє...

Боротимусь і, врешті-решт, розквітну!

Моя любов тобі не до снаги,

Минуло все: твої кохання, ніжність,

Але постану навіть крізь сніги!

Я проросту, як навесні підсніжник.

 

Жанна Кушнір,

студентка IV курсу

Вінницького соціально-економічного інституту

(спеціальність “Соціальна робота”),

Університет «Україна», № 3-4, 2006

автор: Жанна Кушнір, студентка IV курсу Вінницького соціально-економічного інституту (спеціальність “Соціальна робота”)

видання: Газета Університет «Україна», час видання: 2006


17/03/2010