Милому і славному жіноцтву Університету "Україна" з повагою, увагою і симпатією
Милому і славному жіноцтву Університету «Україна»
з повагою, увагою і симпатією
Жінок красивих не злічити,
Зустрінеш їх – ступни лиш крок…
Чим довше я живу на світі,
Тим більше я люблю жінок.
І ця любов моя довічна,
Вона і щира, і ясна,
Бо ви такі всі симпатичні,
Чудові й гарні, як весна.
Без вас і жити нецікаво,
А з вами – світла кожна мить,
Тому не втомлююсь вас славить
І буду завжди це робить.
Бо як же вас не полюбити
І не підносить до зірок…
Чим довше я живу на світі,
Тим більш закоханий в жінок.
Анатолій Урбан
автор: Анатолій Урбан
час видання: 2010
17/03/2010
- Рубрики
- Усі
- Вірші про кохання
- Громадянська позиція
- Гумор
- Духовність
- Есе
- Збірки поезії
- Лірика
- Мудрість століть
- Патріотична поезія
- Переклади
- Проза
- Спогади
- Університету "Україна" присвячується