Торкнутись губ

Торкнутись губ 

 

Я так хотів торкнутись твоїх губ,

А ти хотіла тиші та спокою.

Ми – біженці із міста димних труб.

Ми – втікачі від долі злої.

 

Я так хотів обняти і обняв,

А ти сміялась і дивилась в небо.

Вершина світу! Я, здається, спав,

Радіючи, що зараз біля тебе.

 

Сьогодні разом, завтра злетимо.

Дві нові зірки в небі запалають.

Проте навіки збережу тепло

Солодких снів у нетрях твого раю…

 

Ігор Володимирович Хлопик

автор: Ігор Володимирович Хлопик, бакалавр-документознавець, Білоцерківський інститут економіки та управління Університету «Україна»

час видання: 2008


25/02/2008