НЕЗАБУТНІ ШКІЛЬНІ МОЇ РОКИ
Незабутні шкільні мої роки,
Що нема уже їм вороття.
Бо ж тоді я робив перші кроки,
У сучасне доросле життя.
Не забути дорогу ніколи,
Що на Байковій давній горі,
Бо по ній десять років до школи
Я ходив о ранковій порі.
Інтернат я сприймаю як долю:
Аж таке відчуття до сих пір,
Немов бачу знайомий до болю
Весь у зелені затишний двір.
Бачу друзів я, начебто, знову,
І так рідних мені вчителів.
Ніби чую веселу розмову
Із дотепних і лагідних слів.
Наче крилами птахи змахнули,
Спорядившись у довгий політ,
Мої роки шкільні промайнули.
Залишився у спогадах слід.
Геннадій ГОРОВИЙ,
студент II курсу заочного відділення
(спеціальність "Видавнича справа та редагування"),
Газета «Університет «Україна», №1, 2003
автор: Геннадій Горовий, студент II курсу заочного відділення (спеціальність "Видавнича справа та редагування")
видання: Газета «Університет «Україна», час видання: 2003
16/03/2010
- Рубрики
- Усі
- Вірші про кохання
- Громадянська позиція
- Гумор
- Духовність
- Есе
- Збірки поезії
- Лірика
- Мудрість століть
- Патріотична поезія
- Переклади
- Проза
- Спогади
- Університету "Україна" присвячується