Ти – війна

Ти – війна

 

Ти не жінка…
Ти нею ніколи не будеш.
Ти – війна!..
Сатанинська кривава дочка.
Ти моїй Україні
Лягаєш на груди.
Ти убивця нещадна,
Руїна гірка.

 

Материнського в тебе
Нічого немає.
На обличчі твоїм
Не побачиш сльози.
Не кляну я нікого –
Тебе ж проклинаю
За принесений біль,
За криваві часи.

 

Ти – служниця пітьми.
Ти – створіння пілатів.
Скільки будеш іще
Наші душі косить?
Тихим болем мовчать
Очі мужніх солдатів.
Не спиняється й досі
Твоя ненасить.

 

Ти не жінка...
Під серцем дітей ти не носиш.
Не від Бога
Твоє ненависне ім’я.
Досить кров проливать
На Божественні роси –
Нам так хочеться чути
Пісні солов’я.

 

В Україні війна
Рік за роком триває.
Ходить смерть по хатах
Від родин до родин.
А душа щохвилинно
У неба питає:
Скільки ще нам пролити
Пекучих сльозин?

 

Юрій Тітов

 

автор: Юрій Тітов

час видання: 2017


08/07/2017