Героям Майдану

Героям Майдану

 

* * *

На те воно й серце, аби боліти.
На те і печаль, щоб зростати цвітом.
Не чутно нам слів… То мабуть, бо вітер.
Не видно душі за сліпим прицілом.

 

На те і життя, щоб карати мрії –
Свавільності лету відспівано тризну.
І вирок негайно приведено в дію.
Ти це пам`ятаєш? В святую неділю
Ти вже помирав за свободу Вітчизни.

 

Той кінь, що без вершника верне до двору...
Тебе він поніс у твоє бойовище.
У пекло поранень, вогню, поговору –
Поверх заборони! А душу – ще вище.

 

А душу – ще вище… А душу – ще вище…
Ще вище омріянь, що не збулися.
Не чутно нам слів. Тільки вітер свище.
Не видно очей. У диму столиця…

 

Ти будеш беззбройним іти під кулі.
Ти будеш вростати у дні останні.
Летять врізнобіч голубоньки-гулі
З твоїх колискових. Слова вже не чулі.


І мама не знала, що ти на Майдані...

...На те воно й серце, аби боліти.
Підняла печаль в небо крила біло.
Беззбройні повстали на зброю діти
Й розквітла душа під сліпим прицілом.

 

Оксана Радушинська

 

 

автор: Оксана Радушинська

час видання: 2016


20/03/2016