Воїне рідний мій!

Воїне рідний мій!

 

Воїне рідний мій! Шлях твій далекий.
Може, огненний він? Може, в дощі?..
Зимно тобі? Нехай крила лелеки
Зів’ють молитву моєї душі.

 

Може, кидають в лице суховії?
Може, біду начаклують стежки?
Темно тобі? Нехай світять надії
В небі високім, як з воску свічки.

 

Там, де геройство буденне, як доля,
Котиться пругом війни зорепад.
Ти тільки йди. Не впади серед поля.
Ти лиш живим повернися назад!

 

Боляче, може, тобі між вогнями?
Холодно, може, тобі серед злив?
Ти тільки йди… Полини стануть днями.
Смертні бої розчиняться літами
Тим, хто боровся, і тим, хто любив.

 

Рани твої зарубцюються світлом.
Сльози мої перетворяться в сіль.
Діти піднімуть знов ранок над світом,
Світом, що знає наш поступ, наш біль.

 

Ангел злітає… І шлях твій – тривога.
Жереб здійснили за нас без вини.
Чуєш мене? Це – душа просить в Бога,
Щоб ти живим повернувся з війни…

 

Оксана Радушинська

автор: Оксана Радушинська

час видання: 2015


07/12/2015