Український степ

Український степ

 

І степ, і вітер, і роздолля!
Ну хоч бери – коня сідлай!
І обрій сонячний довкола
Благословляє рідний край.

 

Між трав густих цвітуть Ромена,
Грозою полудень запах,
І кожна мить благословенна
В моїх відбилася очах.

 

Яка безкрайність просторова
Для слів, що в небо полетять.
Цей степ мені вертає знову
Стрімкого лету благодать.

 

І виринають з небозводу
У малинових кольорах
Козацтва нашого походи
І час, воскреслий у піснях.

 

Мій степе, український степе!
Тебе я знов в собі відчув.
Могутній голос твій і шепіт
До слова палко долучу.

 

Палають обрії рожеві,
Вдаряє блискавка мечем,
І пролітає днем липневим
Безмежжя над моїм плечем.

 

Юрій Тітов

автор: Юрій Тітов

час видання: 2015


07/07/2015