Володимир Івасюк

Володимир Івасюк

 

Яскряться дні, приходять ночі,
А він за обрії пішов.
Лиш не спинилася пророчо
Пісень його гаряча кров.

 

Красивий леґінь, птах міжгірний,
Стократ його палає юнь.
Співець краси, добра та віри, –
В нім стільки сонячних відлунь.

 

Буя його "Червона рута",
Тече злотавий "Водограй",
І обминає серце смуток,
Летять пісні за небокрай.

 

Карпати сині розшумілись,
Весна із літом обнялись,
А він, як сокіл сизокрилий,
Торка крилом блакитну вись.

 

Коралями розсипав ноти,
Немов веселку, спів лишив.
Його душа – усім щедрота –
Для всіх ріка без берегів.

 

Зоряться співані простори,
Зліта відлунням пісні звук.
Погляньте, йде в далекі гори
Наш Володимир Івасюк.

 

Долини, небом оповиті,
Він підійнявся на Парнас.
В сяйливих днях, в ряснім зацвітті,
Хай пісня буде поміж нас.

 

Юрій Тітов

автор: Юрій Тітов

час видання: 2015


11/03/2015