Ми – українці

Ми – українці

 

Так є повік – Ми в світі українці!
Своє буття окреслили давно.
Нас мордували, нищили ординці,
А ми не покорились все одно.

 

Ми не святі. Нема над нами німбів.
Та святість Божу в душах бережем.
Своєї Батьківщини кожний символ
Покривдити злочинцям не даєм.

 

Ми випили бездонну чашу горя.
Кривавлять й нині рани від тортур.
Вдаря трагічно дзвін голодоморів.
Пронизує Чорнобиль до зажур.

 

І зараз нас готові розчавити
Скажені пси безбожного Кремля,
І руки кров’ю нашою умити,
Щоб котрий раз здригнулася земля.

 

А ми – у бій. А ми не поодинці
Благословили єдністю безмеж.
Ми Українці, світе! Українці!
Ти серед інших нас упізнаєш.

 

І вже падіння наше неможливе,
Хоч нам тирани знов віщують крах.
Спада на Всесвіт наших прагнень злива,
І Україна б’ється у серцях!

 

15 листопада 2014 р.

Юрій Тітов

автор: Юрій Тітов

час видання: 2014


15/11/2014