Україні (Жанна Кушнір)

УКРАЇНІ

 

Я Україні - неньці поклонюсь

За всі шляхи й незвідані дороги.

До неї своїм серцем притулюсь

І попрохаю щастя їй у Бога.

Тепло і серця, і своїх долонь

Віддам я їй, моїй святій,

безсмертній.

Любов до неї — то палкий вогонь.

Що зігріватиме мене завжди,

до смерті.

Її тендітну зоряну красу,

Що так тріпоче, плаче і сміється,

Я крізь життєвий шлях свій пронесу

І збережу назавжди в своїм серці

І ті пісні, що чула я колись,

Ніколи вже забути не зумію.

До мене, Україно, посміхнись,

З тобою разом плачу і радію...

Я Україні - неньці поклонюсь

За всі думки, за всі мої тривоги,

До неї тихо серцем притулюсь

І попрохаю долі їй у Бога,

 

Жанна КУШНІР,

студентка II курсу

(спеціальність «Соціальна робота),

Вінницьке представництво Університету «Україна»,

Газета «Університет «Україна», №10-11, 2002

автор: Жанна Кушнір, студентка II курсу (спеціальність «Соціальна робота), Вінницьке представництво Університету «Україна»

видання: Газета «Університет «Україна», час видання: 2002


16/03/2010