Зародилася думка
Зародилася думка, як в Трої,
Що не хоче в боях полягти:
Мій народ із іменням героя
Прагне жити, щоб далі іти.
Хоч горів і терпів нестерпиме,
Хоч карався на згарищах днів,
Але правди вогонь невгасимий
У собі до останку носив.
Не убити цю думку звитяжну,
Не здолати народ у віках.
Нашу совість на ринках продажних
Не купити чужинцям ніяк!
Хоч з роками вітри все гіркіші,
І стражданням нема забуття –
Та нескореність пише і пише
Власну книгу свойого буття.
При царях, при вельможах, у злиднях
Нас не стерти на рідній землі,
Бо всю душу свою непохитну
Кладемо на гетьманські шаблі.
Юрій Тітов
автор: Юрій Тітов
час видання: 2013
19/12/2013
- Рубрики
- Усі
- Вірші про кохання
- Громадянська позиція
- Гумор
- Духовність
- Есе
- Збірки поезії
- Лірика
- Мудрість століть
- Патріотична поезія
- Переклади
- Проза
- Спогади
- Університету "Україна" присвячується