Киянам

Киянам

 

Стоїть тендітна Либідь над Дніпром

Під захистком братів – легенда давня,

Несуть кияни квіти – чотирьом,

Як пам’яті прекрасній, мрії славній.

 

Леліється та сповідь з вуст в вуста:

Кий, Щек, Хорив і Либідь – наша мати!

“Тут буде місто, – старший брат сказав, –

Тут буде що і сіяти, і жати!”

 

Тут будуть люди – щедрі на красу,

Тут душі зійдуть чисті і величні,

Тут мудрість – у віки передадуть,

Честь та наука стануть усім звичні.

 

Тут Храми будуть золотом сіять,

Хвала Творцю лунатиме всесило,

Тут сприймуть серцем райську благодать,

Після страждань це люди заслужили.

 

І сталось так: піднявся в небо град,

Усім на диво – в зелені й блакиті,

В нім золотаві куполи горять

Від тих часів і до цієї миті.

 

Андрій – апостол град благословив

На велич, на багатство і на волю.

Відтоді Київ дух Святий носив,

Мав і стражденну, і високу долю.

 

І вороги відчули – та й не раз –

Святеє місто Київ не скорити.

Вертає Воля – лиш проходить час,

А недруги – не в силі щось вчинити.

 

Хай славиться Земля, що цвіт дає,

Дари садів та ниви калинові,

Дніпро, що веселково виграє.

Дай, Києве, наснаги та любові!

 

Стоїть чудове місто над Дніпром –

В блакиті неба – золотаві бані,

Церковні дзвони будять все кругом...

Добридень, Вам, пробуджені кияни!

 

Лілія Завойська,

випускниця заочного відділення

(спеціальність "Видавнича справа та редагування"),

Газета «Університет «Україна», №5-6, 2006

автор: Лілія Завойська, випускниця заочного відділення (спеціальність "Видавнича справа та редагування")

видання: Газета «Університет «Україна», час видання: 2006


16/03/2010