Осінь (есе)

Осінь

(есе)

МЕЛЬНИК Юлія,

студентка 2 курсу денної форми навчання

Коледжу «Освіта» Університету «Україна», місто Київ

 

Розпочався навчальний рік, а це означає, що прийшла осінь. Спочатку я трохи сумую за літом, та смуток швидко проходить. Я народилася восени, і тому люблю осінь. Усі чотири пори року - прекрасні та несхожі між собою. Усі вони дарують нам свою красу. Осінь вважається найпримхливішою, мабуть, через мінливість погоди. То світить нежарке сонечко, то накрапає сумний дощик, то стоять сірі похмурі дні... Проте є в осені величава дозріла краса. Я люблю ходити в цю пору парком, милуватися кольоровими деревами, фотографувати їх, мріяти і думати про прекрасне.

Коли я була малою, батьки брали мене часто до лісу. Ці прогулянки між величезними соснами та ялинами я й досі пам’ятаю. Свіже повітря, запах сосни, багато грибів, неймовірні враження. Коли ідуть дощі, я люблю довго дивитись у вікно і мріяти про щось світле і прекрасне. Осінь недарма називають золотою - особливо в жовтні, коли листя на деревах стає усіх можливих кольорів: лимонно-жовте, жовто-гаряче, золоте, червоне та насичено-багряне. А берези та верби ще й досі зберігають своє свіже зелене вбрання. Найбільш яскравий і сонячний жовтий колір з-поміж усіх має листя ясеня.

Аж очі розбігаються від багатства кольорів! Зацвітають осінні квіти - айстри, жоржини, та й досі пливе в повітрі аромат троянд. У пору бабиного літа все навколо вкрите вигадливими сіточками-павутинням. І коли пройде легкий дощик, його краплі плутаються в них та виблискують на сонці, не змочивши творіння павуків.

А потім осінь стає сумною. Поволі опадає листя з дерев, перетворюючись на м’який килим, що шурхотить під ногами. А якщо раптом ударить хоч легенький мороз, більшість дерев скидають усе листя водночас. До наступної весни вирушають птахи у теплі краї. Стає холодніше, і тому не хочеться дощу, а дощить частіше й частіше. І вітер дужчає. Ще й сонце заходить усе раніше, на вулиці холодно та незатишно. І осінь, прощаючись з нами, непомітно переходить у зиму...

автор: МЕЛЬНИК Юлія, студентка 2 курсу денної форми навчання Коледжу «Освіта» Університету «Україна», місто Київ

час видання: 2012


11/12/2012